Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.
Про це AgroPortal.ua розповів професор кафедри відтворення лісів і лісових меліорацій НУБіП України Василь Юхновський під час навчально-практичного польового семінару «Від ферми до столу: як створювати додану вартість, зміцнювати місцеві громади та розвивати стійкі продовольчі ланцюги в Україні» у межах проєкту FarmForce.
«Ефективний захист поля буде тоді, коли лісова смуга матиме оптимальну конструкцію, тобто вітропродувність у нижній частині (між стовбурами дерев) і в кронах. Дерева розростаються, лісосмуга набуває щільної конструкції (непродувної), тому потрібно формувати продувну конструкцію з просвітами між стовбурами 40-60% і в кронах до 10%. За такої умови розподіл снігу стає рівномірним, не утворюються кучугури біля насаджень, що призводить до затримки польових робіт у весняний період. Крім цього, здійснюється ефективне регулювання вітрових потоків без створення турбулентності біля лісосмуги», — пояснив Василь Юхновський.
Він також зазначив, що наразі науковці-агролісомеліоратори рекомендують впроваджувати європейський підхід і працюють над удосконаленням видового складу насаджень, які здатні пом’якшувати кліматичні зміни та надавати різноманітні екосистемні послуги. До таких належать посухостійкі, швидкорослі, фруктові, медоносні й енергетичні види.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Компанія «ТАС Агро» завершила обмолот олійних культур урожайю-2026.

У групі компаній «Агрейн» триває збирання кукурудзи врожаю 2026 року. погода вносить корективи в графіки польових робіт.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.