Вступ України до ЄС: Польща назвала агросектор одним із пріоритетів на переговорах
На шляху до спільного ринку: чому Польща боїться вступу України до ЄС
17 липня 2026, 06:08 15662
Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.
Вступ України до ЄС суттєво змінить аграрну структуру спільноти, передусім із погляду розширення площ орних земель на понад 25%. Україна «додає» близько 32,7 млн га. Польські фермери й аналітики побоюються, що це зменшить їхню частку дотацій.
Головний аналітик Варшавського інституту підприємництва Андрій Стройний озвучив два сценарії.
- Негативний (екстремальний) сценарій, що часто фігурує в ЗМІ. Після вступу України до ЄС вона отримує бюджетну підтримку одразу і в повному обсязі, без перехідного періоду та обмеження виплат для великих підприємств (процедури капінгу). Загальний фінансовий конверт Польщі скорочується з 25 млрд євро до 15,3 млрд євро в перспективі 7 років. Втрати польського агросектору становлять майже 11 млрд євро.
Частка Польщі в загальноєвропейських дотаціях падає з 9,4% до 7,4% через збільшення загальної площі орних земель у ЄС.
За цим сценарієм Україна стає найбільшим бенефіціаром Спільної аграрної політики — Common Agricultural Policy (САP) — із виплатами від 70 до 96,5 млрд євро за 7 років (10-14 млрд євро на рік), випереджаючи Францію (9,5 млрд євро/рік) та Польщу (5,1 млрд євро у 2023 році). При цьому левова частка бюджету ЄС відійде найбільшим земельним користувачам, українським агрохолдингам, 100 підприємствам із площею понад 40 тис. га.
- Реалістичний сценарій. Вступ України до ЄС у 2030 році відбувається із застосуванням запобіжних механізмів і перехідного періоду. Верхня межа доплат для одного конкретного бенефіціара (агрохолдингу) обмежується сумою 100 тис. євро на рік. Це захищає здорову конкуренцію для малих і середніх польських та європейських фермерів.
Фінансування для України в перший рік приєднання (2030 рік) становить близько 300 млн євро, а в наступні роки — близько 1,2 млрд євро на рік. Обсяг дофінансування польського агросектору знижується до 17,4 млрд євро в перспективі 7 років. Це на 30% менше порівняно з поточним показником у 25 млрд євро.
Тиск на бюджет
До того ж виплати для Польщі скоротяться в будь-якому випадку, навіть якщо Україна не вступить до ЄС. Адже Єврокомісія вже запланувала обмежити та реструктуризувати загальний аграрний бюджет орієнтовно на 22% (з 388 млрд євро до 300 млрд євро). Тож Польща отримає на 5,6 млрд євро менше, загальний дотаційний бюджет складе 19,4 млрд євро. Отже, бюджетний тиск на Польщу буде незалежно від того, приєднається Україна до ЄС чи ні.
«Вступ України до ЄС означає не лише втрати в бюджеті. Це і можливості. Польський сільськогосподарський сектор отримує дофінансування на перероблення дешевої сировини з України, що збільшує його конкурентоспроможність. У 2024 році експорт становив рекордні 54,3 млрд євро. Тому на інтеграції можуть заробити польські порти, залізниці, складська інфраструктура. Ми можемо збільшити експорт, бути посередником між Україною та Західною Європою», — наголосив Андрій Стройний під час конференції проєкту «Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку».
Двосторонні зміни
Європейський Союз сам має змінитись: реформа САР уже відбувається, планується обмеження виплат для найбільших бенефіціарів та переспрямування коштів на модернізацію малих і середніх сімейних ферм.
Тож очікуваний вступ України до ЄС — хороший привід надати пропозиції з покращення САP, продовжила голова German-Ukrainian Agricultural Policy Dialogue («APD Україна») Ольга Трофімцева.
«Потрібно розуміння всередині ЄС щодо необхідності змін САР, що, за визнанням багатьох, не встигає за світовими змінами. Є виклики, пов'язані з прибутковістю фермерів, із тим, що з сіл виїжджає молодь, зі зміною клімату», — пояснює вона.
Найкращі в різних галузях
Конкуренція двох країн суттєво пом'якшується тим, що структури виробництва відрізняються. Польща є лідером у м'ясній і молочній галузях. Переробка країни, базуючись на сімейних фермах, досягає 18 млрд євро проти 3 млрд євро в Україні станом на 2020 рік. Водночас Україна спеціалізується переважно на вирощуванні зернових та олійних культур.
«Ми найкращі в різних галузях. Це створює базу для кооперації та спільного експорту. Польща має реальний вибір щодо подальшої стратегії», — зазначає Андрій Стройний.
Ризики для Польщі
Аграрний експорт Польщі до України складає близько 1 млрд 200 млн євро. А імпорт з України — 1 млрд 600 млн євро, розповідає представник польського Інституту економіки сільського господарства Лукаш Амброзяк.
«Польща має дефіцит на рівні близько 400 млн євро порівняно з Україною. Але промисловість має певний потенціал експорту на український ринок. Зараз в Україні попит на закордонні товари обмежений низьким рівнем доходів населення. Але в довготерміновій перспективі, у післявоєнний період, українська економіка буде дуже швидко розвиватися, попит на продовольство теж зростатиме», — наголошує він.
Можливості є передусім для продуктів переробки. Польща експортує багато сиру, кормів для тварин до України. У складі імпорту з України є соняшникова, ріпакова олії. Імпорт ріпакової олії зростає, також і через прагнення обійти державну заборону імпорту ріпаку як сировини.
Однак розвиток переробної галузі в Україні подається як потенційний ризик для Польщі.
«Україна дедалі більше постачає до ЄС переробленої продукції — шоколаду, випічки, морозива. За 2022-2025 роки постачання цієї продукції збільшилися майже втричі. Зростає експорт курятини. Це поки що невеликі цифри і не стосуються Польщі безпосередньо, адже товари надходять переважно до Західної Європи, але це потенційна загроза», — зазначає Лукаш Амброзяк.
За його словами, Польща отримує й переваги, передусім доступ до дешевої сировини для виготовлення кормів.
Політичний складник
Польсько-українські відносини мають йти шляхом підвищення спільної конкурентоспроможності, а не ґрунтуватися на ризиках, вважає наукова директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Вероніка Мовчан.
«Польща трохи програє через те, що вона закрила свій ринок для окремих українських товарів, програють тваринницькі господарства... Вже багато років САР не є ідеальним інструментом. Замість пошуку шляхів до конкурентоспроможності, ми фокусуємося на недоотриманні бюджетних коштів», — розповідає вона.
Політичний складник в аграрному секторі ЄС відіграє ключову роль, погоджуються польські експерти. САР набуває дедалі більше політично-ідеологічного змісту. На цьому наголошує генеральний директор Федерації виробників харчових продуктів Польщі Анджей Гантнер: «Це ринок на крапельниці. Якщо її забрати, ЄС може розвалитися. Ідеї нищать економіку. Ніхто в Польщі не виграє вибори без підтримки села».
Після вступу до ЄС Польща побудувала свою економіку на переробці. Зараз 70% експорту складають саме продукти з доданою вартістю, левова частка яких продається до інших країн ЄС. Тож, на думку експерта, в України немає іншого виходу як розвивати переробку.
Важливість перехідного періоду
Україна презентується як країна великих аграрних компаній, проте основу сектору формують саме малі та дрібні фермери. Якщо ж врахувати близько 4 млн приватних домогосподарств, що вирощують продукцію суто для власного споживання, то український аграрний сектор стає ще подібнішим до польського, пояснює голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко. Ключові дискусійні пункти — стандарти виробництва й доступ до спільного ринку та приєднання українського агро до САП.
«Українське господарство має насамперед вижити, тому важливий перехідний період. Так само, як під час приєднання інших країн, зокрема Польщі. Адже те, що ЄС проходив упродовж 15 років, ми маємо зробити буквально за кілька років», — додає вона.
Лунають різні цифри щодо потенційного бюджету САР для українського АПК, один із варіантів — 12 млрд євро на рік. За такого конверту та з урахуванням поступового зростання виплат для українських аграріїв можливі дотації на перший рік складатимуть 1,7 млрд на рік — не найбільше зростання бюджету. Натомість вхід України до ЄС дає виграш економіці, споживачам, стимулюючи її розвиток і підвищуючи конкурентну спроможність.
«Модернізація, інвестиції, побудова нових заводів, розвиток біоекономіки — це все буде стимулювати економіку ЄС. Це також інвестиції у виробничі матеріали, які Україна закуповує у великій кількості в ЄС, адже є залежною від постачань ЗЗР, техніки, добрив», — зазначає Олександра Авраменко.
Український аграрний сектор уже продемонстрував свою стійкість в умовах війни, вміння виживати без дотацій лише завдяки ефективності, саме тому здатний посилити ЄС.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
