Хлібопекарські підприємства України працюють у складних умовах через війну, аварійні відключення електроенергії та зростання виробничих витрат.
Про це повідомив перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко в інтерв’ю Espreso.tv.
Хоча більшість заводів мають статус критичної інфраструктури, аварійні знеструмлення через обстріли останнім часом почастішали. У таких випадках, за його словами, виробники переходять на дизельні генератори, однак вони не розраховані на тривалу безперервну роботу і часто виходять з ладу після кількох діб. При цьому середнє підприємство споживає 60–70 л пального на годину, тобто 1,5 т на добу. Водночас зимовий дизель дорожчий за звичайний приблизно на 8 грн/л.
Представник Всеукраїнської асоціації пекарів також зауважив, що попри обіцяне урядом спрощення приєднання газових установок для великих підприємств, хлібозаводи не поспішають їх встановлювати через дорожнечу.
«Наприклад, газотурбінна установка вартістю близько мегавата — це близько $17 млн, не рахуючи супутніх витрат з монтажу, підключення тощо. Саме тому в нашій галузі є одне-єдине підприємство, яке змогло з грантами, кредитами це зробити. Решта просто не можуть собі це дозволити, оскільки на сьогодні рентабельність близько нуля. Я багато спілкуюся з колегами, і ще жоден виробник хліба не сказав, що в нього січень буде прибутковим», — зазначив Олександр Тараненко.
Він уточнив, що нині багато підприємств прораховують проєкти, пов'язані з сонячними станціями з накопиченням. Однак для хлібозаводів період максимальної генерації сонячної енергії й максимального навантаження на виробництво не збігаються, адже основна частина хліба випікається вночі. Тому такі проєкти розглядаються в комплексі з потужними акумуляторними батареями, які могли б накопичувати цю електроенергію, а під час споживання віддавати її.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Ще 18 агропідприємствам Рівненщини погодили 1,3 млн грн часткової компенсації вартості дизельного пального. Загалом за програмою підтримку вже отримали близько 50 господарств на майже 4,3 млн грн.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

Україна стабільно забезпечується пальним попри світову паливну кризу та ворожі удари по автозаправних станціях (АЗС).

Nestle запускає в Бразилії та Китаї нову лінійку сумішей для приготування десертів, орієнтовану на зручність і швидкість приготування. Компанія позиціонує напрям як одну з платформ для зростання.

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.