ФГ «Сади Черкащини» планує зменшити на 50% горіховий сад. Натомість висадити сливу, абрикос і нішеву культуру — бузину.
Про це розповів керівник підприємства Олег Коновалюк, повідомляє EastFruit.
«Ми вирішили зменшити площу горіхового саду на 50%, оскільки 25 га для нас — забагато. І основні проблеми виникають під час збору врожаю, адже ми просто не можемо фізично зібрати таку кількість горіха. Відходити від цієї культури ми не збираємося, тільки наполовину зменшимо площу», — розповів він.
Олег Коновалюк пояснив це необхідністю максимально диверсифікувати бізнес.
«Зараз ми заклали невеликі сливовий та абрикосовий сади, щоб побачити, як ці культури ростуть у наших умовах. Також створюємо великий маточник сортів персика, щоб побачити, як ця культура поводиться у кліматичних умовах Черкаської області», — додав він.
Крім того, на підприємстві розглядають варіант вирощування нішевих культур. Так, у господарстві нещодавно заклали маточну сортову бузину.
«Ми пробували трішечки займатися дикорослою бузиною, щоб вивчити ринок, а тепер пробуватимемо працювати з сортовою, адже вона нас більше цікавить. Словом, плануємо, працюємо, додаємо культури й вивчаємо ринок, оскільки невідомо, якою буде ціна на волоський горіх», — підсумував Коновалюк.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.

Україна за підсумками 2025 року експортувала 11,79 тис. т органічних дикорослих ягід, що на 1,56 тис. т менше показника роком раніше.

Бузина — рентабельна культура, яка не є вибагливою, не потребує особливого догляду і стабільно дає 10 т/га.

Незважаючи на труднощі, пов'язані з війною, експорт органічної продукції з України триває. Фермери експортують попри ризики, зростання витрат і дефіцит кадрів. При цьому Європа є основним пунктом призначення органічних товарів.