Середня урожайність квасолі торік у розрізі країни склала 16,9 ц/га, що є співставним результатом із рівнем середньої п’ятирічної врожайності.
Про це AgroPortal.ua повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Водночас у профільному відомстві додають, що на рівні регіонів/виробників урожайність квасолі може бути значно вищою. Так, наприклад, на Житомирщині 2023 року вона становила 23,5 ц/га, тобто майже на 40% вище за середній рівень по країні.
Фермер з Київщини Олександр Широкоступ цьогоріч очікує меншого врожаю, оскільки нестача вологи дає про себе знати, і коли була аномальна спека, квасоля саме цвіла, і квітка просто згоріла.
Однак у ФГ «Широкоступ» планують вийти на 2,25 т/га. За п’ять років середня урожайність по господарству склала 3 т/га, максимальна — 3,5 т/га.
Олександр Широкоступ зазначає, що під час збирання квасолі важливо не втратити її товарний вигляд. Насамперед варто не допустити бур’яну, а якщо пропустили частково, особливо лободу, необхідно її прибрати, щоб соком не забарвилися боби. Коли є роса, збирати не можна, оскільки також пофарбується.
«Звертати особливу увагу варто і на те, щоб квасоля не перестояла і не пересохла. Краще збирати за вологості 14-18%, тоді менше буде пошкоджень, і вона краще зберігається. Комбайн обов’язково має бути добре вичищений, жниварка флекс, а також потрібні досвідчені комбайнери, щоб не хапали землю. Хай краще щось залишиться на полі, адже від пилу втратиться товарний вигляд, і ціна суттєво впаде», — резюмує він.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Група компаній «Укрпромінвест-Агро» (УПІ-АГРО) зібрала цукровий буряк з 70% посівних площ.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Серед трьох найбільш поширених у світі бобових культур — сочевиці, нуту та гороху — Україна є помітним гравцем лише на гороховому ринку. Але з експортом агропродукції зараз непросто, хоча йдеться про невеликі обсяги: у 2026/27 маркетинговому році на експорт очікується 600 тис. т українського гороху. Проблема не лише в заблокованих морських шляхах, а й у постійних атаках на інфраструктуру та судна, тому для відновлення логістики у потрібних обсягах знадобиться чимало часу.

В Україні триває збирання проса. Наявні дані свідчать, що середній показник наразі перевищує 23 ц/га.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.