Торговельна угода між Україною та Норвегією, підписана 2025 року, має набути чинності 2027 року. Оновлений документ має пройти ратифікацію в країнах-учасницях — Ісландії, Ліхтенштейні, Швейцарії. Сьогодні діє угода, яка дає можливість Україні експортувати до Норвегії всю ту продукцію, яка постачається до ЄС.
Про це розповів старший радник Норвезько-української торгово-промислової палати Андреас Л. Траной під час онлайн воркшопу «Експорт з України до Норвегії для ягід, горіхів та іншої агропродовольчої продукції».
За його словами, в уряді Норвегії зазначили, що дадуть Україні ті ж тарифи, які надаються ЄС, а в деяких випадках навіть кращі, ніж звичайна норвезька ставка (точний тариф залежить від продукту та коду HS — Гармонізована система (класифікатор товарів, що використовується для визначення ставок мита та податків під час митного оформлення)). Наприклад, на експорт лохини наразі діє тариф у розмірі 20%, а у певні сезонні періоди він може сягати нуля або дуже конкурентоспроможного відсотка. Те ж саме стосується полуниці та інших ягід.
«Якщо певний український продукт конкурентоспроможний, має доволі прийнятний тариф для експорту, то це відкриває можливості для його доступу на норвезький ринок», — додав експерт.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У Норвегії розробили план фінансової підтримки України на 2023-2030 роки. Сума фінансування становить приблизно $30 млрд, значна частина коштів йде на військове обладнання, а $1 млрд 596 млн — на енергетику, відбудову, розвиток приватного сектору та залучення інвестицій.

Українські виробники харчових продуктів і вина представили свою продукцію на SIAL Paris 2026 — одній із найбільших міжнародних виставок харчової індустрії, що відбулася 17–21 жовтня в Парижі. Загалом Україна була представлена сімома національними та колективними стендами, а також 28 індивідуальними експозиціями.

Від початку повномасштабної війни торгівля України з Норвегією зросла на 45%. І хоча сьогодні прослідковується незначний спад (-8%), все ж таки торговельні відносини продовжуються. З Норвегії до України експортується набагато більше продукції — у 2025 році було продано майже на 4,9 млрд євро.

Капітан російського судна «MATROS POZYNICH» отримав підозру у порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, він організував незаконне вивезення з тимчасово окупованої території України 54 374 т української пшениці до Сирії під виглядом російської продукції.

З початку повномасштабного вторгнення в Україні скоротилося виробництво грибів, але не значно. У 2020 році воно складало понад 60 тис. т на рік, у 2025 році — в межах 50-60 тис. т на рік.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.

Норвегія оголосила про поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата», до 2027 року.