Основний секрет приготування горіхового молока — в стиглості самого горіха. Горіх молочно-воскової стиглості, з якого варять варення, їсти не можна. Однак варення проходить термообробку, і такі горіхи споживати можна.
«Однак для виготовлення молока використовують зовсім інший етап зрілості — коли горіх тільки-тільки дозрів, і з нього ще можна руками зняти шкірку. За технологією він замочується у воді, очищається. Такі плоди зберігають той самий унікальний смак молодого горіха. Ми його позиціонуємо як волоський горіх «фреш». До того ж така сировина використовується не тільки для молока. Ми його просто продаємо як окремий продукт», — розповідає президент кооперативу Павло Тулба.

Горіхове молоко — повністю безлактозний продукт. Для його приготування використовують лише горіхи та воду. Аби приготувати літр такого напою, потрібно приблизно 300 г очищених волоських горіхів.
«За смаком воно практично ідентичне молодим горіхам. Однак наразі ми призупинили виробництво горіхового молока. Ми боремося за стабілізацію. Проблема в чому: якщо ми хочемо заявити про суперкорисний продукт, то в ідеалі його варто було б виготовляти без термообробки», — говорить Павло.
З технічної точки зору процес виготовлення подібного напою доволі складний. Потрібно мати дороге обладнання. В планах підприємства вихід у торгові мережі.

«Подібне ніхто не робить навіть у Європі. Це робимо тільки ми і в Китаї. Воно буде досить доступним. До того ж це безлактозний продукт. Їжа, яка підходить людям в період посту, коли багато хто відмовляється від тваринного білка, для спортсменів, для тих, хто веде здоровий спосіб життя… Вельми цікавий смак у кави з горіховим молоком», — ділиться президент кооперативу.
Павло сміливо каже, що конкуренції не боїться, адже конкуренти будуть завжди. Головне, завжди робити щось інше, щось нове.
AgroPortal.ua за матеріалами News.agro-center

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.