Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.
Про це AgroPortal.ua розповів професор кафедри відтворення лісів і лісових меліорацій НУБіП України Василь Юхновський під час навчально-практичного польового семінару «Від ферми до столу: як створювати додану вартість, зміцнювати місцеві громади та розвивати стійкі продовольчі ланцюги в Україні» у межах проєкту FarmForce.
За його словами, сьогодні фермери можуть доглядати за лісосмугами, але зрізати дерева без спеціального дозволу не можна, адже за це передбачена кримінальна відповідальність.
Науковець зауважив, для того, аби передати лісосмуги у власність фермерам, поля яких розташовані неподалік, потрібно провести складний бюрократичний процес, інвентаризацію дерев, щоби мати паспорти та точні дані про ці об’єкти.
«Багато фермерів розуміють роль цих лісосмуг, тому готові опікуватися ними. Для того, щоби провести рубку, потрібно мати дозвіл (лісорубочний квиток), який видають лісовпорядні та екологічні організації. Дерево, яке потрібно видалити з насадження (пошкоджене, сухостійне, фаутне) з товщиною стовбура більше 8 см на висоті грудей (1,3 м від землі), має обліковуватися. Такі дерева позначаються клеймом, після чого бригада лісорубів може їх видаляти. Дерева менше 8 см, а також кущі можна вирубувати без дозволів», — пояснив Василь Юхновський.
Він нагадав, що агролісівництво в Україні сьогодні якісно юридично не оформлене, тому науковці прагнуть доопрацювати з урядом і сільгоспвиробниками відповідні питання, щоби на майбутнє розробити дорожню карту, за якою можна рухатися, і щоби фермери могли розпоряджатися насадженнями, біля яких працюють.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Війська рф ударили по птахофабриці у Бориспільському районі Київщини.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Ветеран війни та переселенець із Запоріжжя Віталій Шкрібляк заснував господарство «Фреш Салат» у селі Маяки на Одещині. За перший сезон підприємство провело чотири цикли вирощування, а надалі планує збільшити виробництво до 150 т зелені на рік.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.