Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.
Про це повідомляють аналітики компанії GRC.ua, які в рамках проекту «Барометр ринку праці» з’ясували, що роботодавці більш охоче наймають жінок на історично «чоловічі» позиції, проте досі існує гендерний розрив у зарплатах.
За даними Глобального індексу гендерного розриву, який публікує World Economic Forum, у 2022-2025 роках Україна поступово скорочує розрив між жінками та чоловіками в економіці, освіті, охороні здоров’я та політиці.
Презентований торік Український індекс гендерної рівності також зафіксував позитивну динаміку: 61,4 бала зі 100 можливих.
Повномасштабна війна стала поштовхом для жінок, які стали масово опановувати професії, що традиційно вважалися чоловічими. Агросектор, промисловість, державне управління стали більш активно наймати жінок.
Згідно результатів дослідження «Барометр ринку праці», 64% українських компаній уже наймають жінок на історично «чоловічі» позиції. Рік тому таких роботодавців було трохи більше половини. Ще 9% компаній поки не здійснюють такого найму, але планують почати найближчим часом.
Ця структурна зміна відбувається через економічну необхідність: бізнес не може дозволити собі ігнорувати жінок, коли вакансії залишаються відкритими місяцями. Кадровий голод змушує роботодавців позбуватися гендерних стереотипів.
Втім, розширення доступу до професій не означає автоматичної рівності в оплаті праці. Гендерний розрив у зарплатах зберігається. На початку повномасштабного вторгнення офіційно озвучувався показник у 18,6%. В окремих секторах економіки жінки могли заробляти на 41,4% менше за чоловіків. У 2025 році національний Індекс гендерної рівності підтвердив, що розрив у зарплатах фактично залишився на тому ж рівні.
Отже жінки зайшли в нові галузі та професійні позиції, але не вийшли із зони нерівності доходів. Ця проблема визнана на державному рівні. У межах Національної стратегії Уряд поставив за мету скоротити гендерний розрив в оплаті праці до 13,6% до 2030 року. Проте реальні зміни залежать не лише від законодавства, а й від управлінських практик на рівні компаній.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період, діятимуть в Україні з 18 жовтня 2026 року.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

За п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

В Україні триває вступна кампанія до магістратури. Дедалі більше випускників бакалаврату і молоді загалом ставлять собі однакове запитання: чи варто продовжувати навчання, якщо можна відразу піти працювати? Логічна відповідь звучить так: варто, якщо магістратура дає не лише диплом, а й роботу, практику, професійні контакти та можливість заробляти ще під час навчання.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.