Мінагропрод

У розпал жнив та посівної кампанії аграрний ринок обговорює питання — куди і за скільки збувати рекордний урожай. Західні кордони, через продовження заборони на імпорт української продукції трьома країнами ЄС, стають ще більш вузьким місцем для українського зерна.

ВВП України більше ніж на половину формується за рахунок експорту. І якщо проаналізувати, то станом на 1991 рік 65% експорту становила продукція з доданою вартістю, а сьогодні 70% — це сировина.

У стратегії розвитку АПК на найближче десятиліття поставлене завдання перетворити вторинні відходи, а це близько 100 млн т, на сучасне джерело енергії — 10 млрд кубометрів біометану.

Очікується, що з вересня запрацюють нові умови державної підтримки для підприємств агропромислового комплексу. Зокрема, планується підвищення ліміту за програмою «5-7-9%» до 150 млн для переробних підприємств.

Міністерство аграрної політики та продовольства України створило портал супутникового моніторингу господарств, які отримали грантову підтримку від держави у межах програми «єРобота». На новий портал можна потрапити через розділ «Онлайн-моніторинг садів та теплиць» на головній сторінці офіційного сайту міністерства.

Цього року українські аграрії можуть зібрати близько 56,4 млн т зернових і 20,3 млн т олійних.

Попит та пропозиція на ринку гречки стабілізувалися, тому ціни на крупу порівняно з минулим роком зменшилися на 53%, повернувшись на довоєнний рівень — 44,4 грн/кг.

В умовах експортних обмежень аграрії України розглядали різні варіанти диверсифікації діяльності, зокрема і за рахунок розширення посівів круп’яних і зернобобових культур.

Незважаючи на усі перестороги, які були в опонентів земельної реформи, буму продажів землі не відбулося. В обіг залучено всього близько 1% усіх сільськогосподарських земель на підконтрольних Україні територіях. Це цілком відповідає темпам земельного ринку в європейських та інших демократичних країнах з ринковою економікою.

В Україні стартували жнива озимої пшениці. Понад 50% аграрних виробників країни заходять у збиральну кампанію з позитивними очікуваннями, зокрема, що за показником урожайності пшениці рік буде не гіршим, ніж минулий.

За 10 повоєнних років, відповідно до презентованої Міністерством аграрної політики та продовольства стратегії розвитку АПК, планується збільшити виробництво м’яса птиці з поточних 1,4 млн т до 3,4 млн т, тобто на 150%. За цей же період передбачається подвоєння виробництва яєць.

План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.

Відкриття ринку земель розвінчало основний міф, яким залякували українців: ми залишимося без землі, адже усе спродають. Натомість за цей час кількість усіх проданих сільгоспземель, які раніше були під мораторієм, склала лише 1%, що становить 0,5% в рік.

В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.

Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності.

Україна має план «Б» на випадок остаточного припинення роботи зернового коридору.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Спілка українських підприємців, компанія DroneUA звернулися до профільних міністерств щодо можливості використання повітряного простору дронами-обприскувачами протягом сезону-2023 з метою проведення сільськогосподарських операцій.

Україна та Польща домовились про відновлення транзиту української агропродукції. Він запрацює вночі з 20 на 21 квітня 2023 року.