Хто скинутий у прірву: український vs європейський фермер. Заборона на українське зерно триває

20 вересня 2023, 05:46 8965

У розпал жнив та посівної кампанії аграрний ринок обговорює питання — куди і за скільки збувати рекордний урожай. Західні кордони, через продовження заборони на імпорт української продукції трьома країнами ЄС, стають ще більш вузьким місцем для українського зерна.

Пропозиція України має розрядити ситуацію 

15 вересня 2023 року Європейська комісія не продовжила заборону на імпорт 4 категорій сільськогосподарської продукції на ринок ЄС (до 5 країн), яка була запроваджена 2 травня 2023 року. 

Водночас Польща, Угорщина і Словаччина продовжили заборону на імпорт українських зернових, незважаючи на рішення Єврокомісії. Натомість Румунія підтримує рішення ЄС, а Болгарія взагалі скасувала обмеження на імпорт.

Згідно з новими умовами Україна протягом 72 годин після рішення ЄК напрацювала і представила до Європейської комісії план дій щодо контролю за експортом. За словами міністра агрополітики Миколи Сольського, пропозиція української сторони має розрядити ситуацію.  

У Мінагрополітики пояснили, що тепер Україна буде погоджувати  з Єврокомісією і країнами-імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції з чотирьох культур. Вони, зі свого боку, визначатимуть, чи готові приймати ці культури, коли і в яких обсягах. Лише після цього Україною видаватимуться дозволи підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції.  Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з країнами, що приймають. 

Вчора, 19 вересня, уряд України  схвалив нову процедуру експорту певних видів продукції до окремих держав-членів ЄС. У ній передбачено, що 4 культури (кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця), які йдуть у режимі експорту до 5 держав, мають отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням з Мінагрополітики. 

«Якщо Польща та Угорщина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи та не скасують односторонні заборони щодо наших товарів, ми ухвалимо рішення про заборону імпорту до України певних категорій товарів із зазначених країн», — зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

У брокерській компанії Spike Brokers у коментарі для AgroPortal.ua зазначили, що в цілому синхронізація України та ЄС або балансування української пропозиції і європейського попиту буде проходити певні етапи узгодження. 

propData.content.image
Олександр Соловей, комерційний директор Spike Brokers

Сьогодні український виробник суттєво ефективніший та стійкіший, ніж європейський, який в більшості випадків отримує дотації і лише за таких умов є ефективним. Ми розуміємо, якщо абстрагуватися від даного рішення, в моменті не можемо нехтувати тим, що відбувається глобальний процес балансування і синхронізації ринків Європи та України. Тому, як брокерська компанія, усвідомлюємо, що компроміси завжди не легко даються, а часом навіть дуже складно. Але Україна була змушена піти на компроміс з деякими країнами ЄС в обмін на доступність до їх ринку збуту, це вимушена міра. По-друге, ми розуміємо, що це створюватиме додаткові перешкоди, бо це все-таки торгові бар’єри, до того чи іншого ринку. Але ми мусимо пройти це.

Компанія Spike Brokers, торік під час війни мала досвід отримання ліцензії для експорту жита.  Тому вдмічають, що в даному питанні Мінагрополітики є достатньо лояльним, швидким і ефективним. 

«Ми розуміємо, що в Україні, з точки зору балансу попиту і пропозиції, ліцензування не є тим інструментом, який реально має стримувати експорт. Це лише технічна міра, яка б мала дещо його сповільнити, але думаю, що експортери спокійно можуть підлаштуватися під це процес. Тим більше, що ми сподіваємося, що це тимчасова міра і вона переросте в більш вільні відносини з певним часом», — вважає Олександр Соловей.

Що буде через місяць

В українському міністерстві повідомили, що Микола Сольський 19 вересня  провів онлайн-зустріч з міністром сільського господарства та сільського розвитку Румунії Флоріном-Іонуцем Барбу.

«Румунія і надалі допомагатиме Україні в питанні експорту і транзиту агропродукції. Румунський міністр також високо оцінив наданий Україною план дій щодо експорту зерна», — йдеться у повідомленні відомства.

Український та румунський міністри домовилися протягом 30 днів напрацювати спільний план подальшої співпраці. 

Водночас і для Словаччини запропонована Україною система гарантій контролю експорту зернових на засіданні координаційної ради при ЄК стала несподіванкою. У країні зазначили, що після її випробування і перехідного періоду Словаччина буде готова відновити імпорт українських агротоварів. Але знову йдеться про місяць часу. 

«Ми підготуємо всю логістику до перевірки. На це піде, можливо, місяць, можливо, два місяці, адже навіть там умови якогось взаємного підтвердження та ухвалення рішень варіюються від п'яти днів до місяця. Це означає, що кожен імпортер, який отримає ліцензію від української сторони, має отримати підтвердження від словацької сторони», — заявив міністр сільського господарства Словаччини Йозеф Біреш. 

Відповідь України: тверда позиція чи емоції

Паралельно, після категоричного рішення від трьох країн щодо подальшої заборони, Україна подала до Світової організації торгівлі (СОТ) позови проти трьох країн. У відповідь Польща, Угорщина і Словаччина вирішили більше не брати участь у роботі координаційної платформи Єврокомісії щодо українського зерна. 

Єврокомісар із сільського господарства, поляк Януш Войцеховський здивований поданням Україною скарги до СОТ. Він зазначив, що ЄС повністю усвідомлює складне становище України в умовах жорстокої агресії рф, тому готовий надати їй свою допомогу, але так, щоб європейські фермери були захищені, «а не скинуті в прірву».

Польща також заявила, що не боїться наслідків з боку ЄС або СОТ за своє рішення ввести заборону на українські сільськогосподарські товари в односторонньому порядку. «Це просто смішно… Не розумію, на якій правовій основі це може бути зроблено», — сказав міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. 

До того ж Польща додала до переліку заборонених на імпорт товарів борошно та корми, а Угорщина заборонила додатково понад два десятки продуктів. Але якщо додаткові заборони Угорщини значною мірою символічні, оскільки Україна не експортує в цю країну багато м'яса, то польські обмеження вплинуть на значну частину українського експорту. Тому заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка заявив, що «ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти та заборонимо імпорт фруктів і овочів із Польщі». 

За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника у коментарі для AgroPortal.ua, як для Польщі, так і для України прийняте рішення заборонних заходів на експорт польських овочів і фруктів у відповідь на заборону імпорту української агропродукції не є критичним.

propData.content.image
Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації

Так, був період минулого року з початком повномасштабного вторгнення росії, коли в Україну завозили овочі практично всього борщового набору з європейських країн, зокрема і з Польщі. Це було зумовлено дефіцитом місцевої продукції через те, що частину площ виробники не встигли вчасно засіяти, деякі площі були в окупації. На сьогоднішній день ситуація з овочами і фруктами вирівнялася, тож дефіциту не передбачається, отже і потреби у значному імпорті не очкується.

Він додав, що для Польщі така заборона теж не буде відчутною, адже обсяги імпорту овочів і фруктів до України не є значними.  

Набагато вагомішою для Польщі була б заборона на імпорт мясо-молочної продукції, адже за рахунок нижчої ціни продукти цієї категорії постачаються в Україну значно більшими обсягами за овочі та фрукти.

У червні, коли Польща ввела заборону на українське зерно, у відповідь Україною були озвучені наміри заборонити імпорт польської молочки. Але представники молочної галузі аргументували урядовцям, що рішення заборони як експорту, так і імпорту молочної продукції між Україною та Польщею — невигідне для української галузі. 

propData.content.image
Максим Фастєєв, провідний аналітик агентства «Інфагро»

Зараз відбувається боротьба між країнами у питаннях захисту інтересів своїх ринків. Щодо заборони молочної продукції, то варто зазначити, що торговельні обмеження як із погляду бізнесу, так і аналітики, шкідливі для молочної галузі. Влітку профіцит сировини і низькі експортні ціни спонукали закупівельну вартість сировини до зниження. Можливість експорту сухого молока та сироватки до Польщі сприяла «розвантаженню» локальних запасів на тлі обмеженої логістики та не дозволила цінам на сире молоко впасти більш драматично. Наразі ми маємо період, коли на українському внутрішньому ринку пропозиція молока знижується, а попит зростає. Переробникам його не вистачає, ціни на сировину ростуть, і для того, щоб збалансувати ринок, ми імпортуємо з Європи, зокрема і з Польщі, вершкове масло та вершки наливні. Тобто нам потрібен імпорт для балансування на ринку.

За його словами, будь-які обмеження чи заборони призведуть до збільшення волатильності цін на внутрішньому ринку, а збільшення вартості сировини призведе до росту цін на молочну продукцію для споживачів.  

«У нас немає потреби у великому імпорті чи експорті, нам важливо мати можливість за рахунок імпорту утримувати баланс, щоб згладжувати цінові піки на внутрішньому ринку. До того ж на перспективу українські виробники хочуть експортувати свою продукцію на європейський ринок», — зазначає аналітик у коментарі для AgroPortal.ua.  

Політика чи економіка

Гравці ринку все ж вбачають у різких позиціях європейських країн більш політичний підтекст, ніж економічний. 

«Рішення Єврокомісії свідчить про підтримку нашої держави. Водночас заяви Польщі щодо бажання й надалі блокувати постачання української сільгосппродукції йдуть всупереч позиції ЄС. Виходить, що в одній європейській зоні є різні умови, що абсолютно неприйнятно. Сподіваюся, що ці політичні ігри якнайшвидше завершаться, і вже цієї осені експорт української продукції буде вільним», — вважає народний депутат України Дмитро Соломчук. 

На думку Тараса Качки, позиція Польщі стосовно українського зерна свідчить про те, що сільськогосподарська частина переговорів щодо вступу України до ЄС уже фактично почалась.

«Нарешті Польща сказала правду щодо українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр сільського господарства Роберт Телус», — пояснює він. 

Качка також зазначив, що аграрний блок польського уряду «емоційно нав'язує свою позицію без можливості нормальної розмови».

​​«З усією повагою, я хочу нормальної розмови. Те, що пропонується, — погодитися на аграрне упокорення, бо вам так треба. Це нонсенс у будь-якому контексті», — додав торговий представник.

Міністр аграрної політики України нагадує європейським колегам, що ​​«в усіх нас одна мета — перемога у цій страшній війні. А для цього має бути взаєморозуміння і взаємопідтримка між нами». 


Людмила Лебідь, Наталія Помянська, AgroPortal.ua