Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Спілка українських підприємців, компанія DroneUA звернулися до профільних міністерств щодо можливості використання повітряного простору дронами-обприскувачами протягом сезону-2023 з метою проведення сільськогосподарських операцій.
Про це повідомляє пресслужба компанії DroneUA.
Відмічається, що вже зараз важливо напрацювати спільний механізм інформування та отримання дозволів на проведення робіт повітряними агродронами протягом агросезону-2023. Адже дрони-обприскувачі потрібні агровиробникам як безальтернативний ресурсоощадний інструмент, що забезпечить посилення не лише продовольчої безпеки, а й фінансової стабільності аграріїв.
Офіційні листи-звернення від імені бізнес-асоціацій направлено на Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство економіки та Міністерство оборони України.
Лист-звернення на Мінагрополітики від УКАБ
Лист-звернення на Мінагро, Мінекономіки та Міноборони від СУП
Текст листа-звернення до УКАБ від DroneUA
Загальний ефект від використання агродронів у 2021 та 2022 роках становив:
У компанії DroneUA підрахували, що проведення однієї операції із внесення ЗЗР дронами на площі 1 млн га, що складає 5,9% від загальної площі зернових та олійних культур в Україні (16,85 млн га станом на 2021 рік), можна отримати загальний економічний ефект розміром $65,55 млн.
«Ми всі розуміємо, що за поточних умов безпекова функція є надважливою. Безпілотні технології відіграють у ній вирішальну роль. Ситуація, що склалася з локальними заборонами використання агродронів минулого сезону, насамперед пов'язана з нерозумінням відмінностей агродронів від безпілотників цивільного чи військового призначення. Для виправлення цієї ситуації ми підготували інформаційну довідку, головна мета якої — пояснити основні відмінності агродронів», — відзначають у DroneUA.
Завантажити інформаційну довідку.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.

Низка бізнес-асоціацій України звернулася до влади із закликом терміново обговорити ситуацію з бронюванням працівників.