Відкриття ринку земель розвінчало основний міф, яким залякували українців: ми залишимося без землі, адже усе спродають. Натомість за цей час кількість усіх проданих сільгоспземель, які раніше були під мораторієм, склала лише 1%, що становить 0,5% в рік.
Кількість «мораторної» землі в Україні станом на запуск ринку складала 27,5 млн га. всього за час дії ринку землі укладено 85 247 угод, що відповідає 275 157 тис. га землі. Такі дані навів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик під час пресконференції «Земельна реформа: друга річниця».
«Наразі, два роки потому, мораторій на продаж сільгоспземель, який проіснував понад 20 років, видається радше шахрайською схемою. Право власності наче існувало, але зробити з ним ти нічого не міг», — коментує замміністра.
Він додає, що ринок земель органічно доповнює інші ініціативи уряду. Наприклад, «єРобота» успішно стимулює розвиток садівництва: до початку дії цієї грантової програми за рік у середньому закладалося 1 100 га садових насаджень, зараз, завдяки функціонуванню ринку та грантових програм, уже створено 2 500 га.
«Я переконаний, що земельна реформа — це не «ринок заради ринку», а один зі шляхів, куди ми йдемо, і він комплексний. Йдеться не лише про земельні відносини, а про синергію з іншими програмами уряду», — підсумував Денис Башлик.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Україна в умовах повномасштабної війни має одночасно реагувати на нагальні виклики та закладати основу для довгострокового розвитку агросектору. Євроінтеграція є одним із ключових напрямів майбутнього українського АПК.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.