Птахівництво: Експорт буде головним драйвером не лише збільшення виробництва, а й збереження галузі

В асоціації «Союз птахівників України» вважають, що Україна, як виробник продукції птахівництва, має значний експортний потенціал, який після закінчення воєнних дій за виваженої державної політики щодо галузі та сприяння розширенню доступу до зовнішніх ринків здатен суттєво збільшити обсяги зовнішньої торгівлі. Але, все ж таки, є певні «але». 

За словами виконавчого директора асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка, для збільшення виробництва м’яса птиці на 150% і яєць вдвічі за 10 років Україна має всі передумови, однак на ці стратегічні плани матиме вплив низка факторів. Із головних потрібно виділити закінчення воєнних дій, відновлення внутрішнього споживання та нарощування експортного потенціалу. 

Для досягнення намічених планів, відповідно до стратегії, в Україні мають бути збудовані сучасні птахофабрики та охолоджувальні склади. Але нинішня ситуація в птахівництві не сприяє збільшенню потужностей та нарощуванню виробництва, адже ціни на продукцію фактично прив’язані до купівельної спроможності населення, яка залишається низькою. При цьому постійне зростання собівартості виробництва призводить до значного зниження рентабельності. Результатом цього є зменшення обігових коштів, зниження конкурентоздатності на зовнішніх ринках, збитковість і скорочення обсягів виробництва.

«Наразі птахівництво єдине серед усіх галузей сільського господарства позбавлене будь-яких податкових пільг, тобто позбавлене інвестиційної привабливості. Відновлення можливості для птахівників користуватися спрощеною системою оподаткування сприятиме значному поштовху для інвестування в модернізацію та розширення внутрішнього виробництва», — зазначає Сергій Карпенко.

Наприклад, збільшення яєць та яєчних продуктів з 14 млрд до 28 млрд штук потребує інвестицій в $300 млн, але в асоціації відмічають, що через низьку рентабельність галузі протягом останніх років виробники обмежені у власних оборотних ресурсах для стрімкого нарощування виробництва, а можливості залучати доступні фінансові ресурси, особливо кредитні, немає. 

Тому сьогодні для птахівництва насамперед є актуальними питаннями запровадження нових та розширення існуючих програм, що передбачають доступне банківське кредитування галузі. Крім того, птахівники потребують розвитку логістики, спрощення митних процедур та якнайшвидшого відновлення морських перевезень. 

Ще одним важливим моментом є те, що з 2026 року галузь має повністю перейти на європейські вимоги до утримання птиці. Фактично повинна відбутися повна заміна технологічного обладнання у 90% виробників яєць та необхідні суттєві додаткові інвестиції у м’ясне виробництво. За попередніми розрахунками, потрібно близько $700 млн додатково інвестувати у переоснащення виробничих потужностей для забезпечення лише рівня обсягів промислового виробництва 2022 року. А для досягнення показників «Стратегії розвитку агропромислового комплексу» сума інвестицій буде значно більшою. І це ми говоримо лише про пташники, а ще необхідні інвестиції на придбання добових курчат, зони підрощування, забійні цехи, комбікормові заводи, забезпечення інфраструктурними об’єктами, на переробку відходів, транспорт, нові робочі місця тощо», — зазначає Сергій Карпенко.

Але, незважаючи на всі труднощі, в Україні вже сьогодні на Рівненщині агрокорпорація «Крупець» будує сучасну птахофабрику, оснащену клітками європейського зразка, де вирощуватимуть 400 тисяч курей-несучок. Уже у листопаді планують завершити та сертифікувати підприємство за європейськими стандартами. Вся продукція орієнтована на експорт. 

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua