експорт

У 2024 році український органічний сектор досяг рекордних обсягів експорту продукції. Крім того, вперше за час повномасштабної війни Україна досягла найвищої вартості експорту органічної продукції.

Урожайність органічного кавуна у підприємстві «Дунайський Аграрій» через більшу кількість погодних стресів дещо менша порівняно з минулим роком, проте підсумки ще підбивати зарано, виробник на стадії завершення збору раннього органічного кавуна. Перші партії на початку липня вже з’явилися у супермаркетах України, також підприємство активно експортує продукцію за кордон.

В Українській зерновій асоціації очікують, що перевезення зерна залізницею не буде дорогим. Ціни на вагони будуть стабільними, вагонів наразі 28 тисяч, і це дуже багато. Тож Україна запросто може перевезти прогнозовані 50 млн т, що не створить жодних проблем.

1 липня розпочався аграрний сезон 2025/2026. На українських полях активно зростають культури нового врожаю. За прогнозами Української зернової асоціації (УЗА), виробництво зернових і олійних сягне 83 млн т, що на 4 млн т більше, ніж попереднього сезону. Водночас експорт зросте на 3,3 млн т і становитиме 50 млн т.

Як правило, стабілізаційні ціни на амарант протягом року не змінюються та корелюють із закупівельною ціною. Наприклад, якщо на наступний рік закупівельна ціна амаранту зросте, відповідно, на певний відсоток підвищиться і ціна реалізації на переробних підприємствах.

У 2024 році в Україні було вироблено хліба більше, ніж у 2021-му: на 34,51 млрд грн порівняно з 33,94 млрд грн. Це відбулося завдяки впровадженню технологій і експорту. Однак загалом в Україні ринок хліба зменшився приблизно на 20% через ризики, пов’язані з війною.

Найбільша платформа для обговорення майбутнього агросектору України Grain Ukraine на своє 10-річчя зібрала майже тисячу учасників.

За переходу на новий режим торгівлі України з ЄС першими в зоні ризику знаходяться ті категорії товарів, які були обмежені під час режиму АТЗ, тобто: м'ясо птиці, кукурудза, мед, крупи, яйця, цукор. Щодо деяких із цих товарів є розуміння, що вони потрібні ЄС не менше, ніж нашим агроекспортерам — доступ до європейського ринку.

У торгівлі з ЄС Україна матиме перехід з режиму, який діяв до 5 червня, до режиму дії квот для української продукції 7/12 від звичайних річних обсягів. Крім цього, передбачений період узгодження нових умов торгівлі між Україною та ЄС на основі статі 29 DCFTA.

Експорт органічної продукції з України минулого року суттєво зріс і склав 203 тис. т, що на 17,4% більше порівняно з 2023 роком. Сертифікаційний орган «Органік Стандарт» забезпечив сертифікацію до 75% експорту органічної продукції з України.

Україна, Польща та Румунія є основними експортерами кукурудзи до ЄС із Чорноморського та Дунайського регіонів. Причому Україна експортує набагато більше продукції, ніж інші вищезазначені країни. Темпи імпорту кукурудзи до ЄС випереджають попередні 5 сезонів.

Експорт пшениці з України цього сезону набуває традиційних темпів, коли збіжжя здебільшого вивозиться в його першу половину. У другій половині сезону підтримку цін формують запаси пшениці, яких дедалі менше.

Потреби українського сільського господарства оцінюються у $55 млрд. При цьому аграрний сектор — одна з небагатьох галузей української економіки, де 95% потреб може бути покрито приватними коштами.

Нинішнього сезону ціни на зернові культури в Дунайському та Чорноморському регіонах зросли у півтора раза. Водночас на Чиказькій товарній біржі ф’ючерсний контракт на пшеницю за останній рік практично не змінився, проте для кукурудзи він зріс на 12-13%.

Компанія YEDNIST’ GROUP нещодавно запустила завод із переробки зернових і бобових культур на крупи і борошно YEDNIST’ FOOD. 65% готової продукції планують реалізовувати на експорт до країн ЄС та Близького Сходу, а 35% передбачається для продажу на українському ринку.

Збереження диверсифікації логістичних шляхів експорту має стати державною стратегією у 2025-2026 маркетинговому сезоні, адже перспективи експортної конкурентоспроможності України на світовому аграрному ринку залежатимуть від того, чи вдасться зберегти ті логістичні шляхи, які стали рятівниками українського аграрного експорту в перші роки повномасштабної війни, коли порти Чорного моря були заблоковані.

Неодноразово звучала думка від представників агробізнесу та влади, що переробка сільгосппродукції спричинить потужний економічний ефект, створить робочі місця, підвищить ВВП, збільшить надходження до бюджету, покращить клімат компаній-переробників тощо. Крім того, експорт готової продукції значно вигідніший за вивіз сировини. Проте не всі аграрії поспішають йти в переробку або ж навіть виходять із неї.

Сильні експортні позиції та конкурентні переваги є найяскравішою частиною експортної стратегії України. Пріоритетом, очевидно, як усі говорять, тут є аграрна продукція.

У межах Європейського зеленого курсу до 2030 року ЄС має амбітні плани досягти виробництва біометану на рівні 35 млрд м³ та 100 млрд м³ — до 2050 року. Наразі Європа виробляє та споживає 4,9 млрд м³ біометану.

Тільки той біометан матиме високу ціну, який вироблений з відходів життєдіяльності тваринництва та рослинництва, таких як солома, стебла кукурудзи, а не з енергетичних культур.