Польща має намір захищати свої найбільш чутливі сектори під час переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, зокрема в аграрній сфері.
Про це заявив у Брюсселі заступник глави МЗС Польщі Ігнацій Нємчицький після відкриття другого переговорного кластера в процесі євроінтеграції України, передає «Укрінформ».
За його словами, відкриття переговорних кластерів означає початок формулювання конкретних вимог до країн-кандидатів.
«У Польщі ми, наприклад, говоримо про те, що хочемо, аби українські фермери відповідали європейським стандартам. Саме відкриття кластера дає можливість представити іншій стороні конкретні вимоги», — цитує слова дипломата польське ЗМІ.
Він наголосив, що Варшава має низку галузей, які вважає особливо чутливими і в яких відстоюватиме власні інтереси.
«Ми маємо сектори, які вважаються найбільш чутливими, де мусимо дбати про наші інтереси, і ми це робитимемо», — заявив Нємчицький, коментуючи можливість запровадження для України перехідних періодів у певних сферах після вступу до ЄС.
Заступник глави МЗС Польщі також нагадав, що після приєднання до Євросоюзу сама Польща мала перехідні періоди, зокрема щодо свободи пересування та працевлаштування поляків в інших країнах-членах.
Нємчицький повідомив, що Польща, Німеччина та Франція представили спільну заяву, в якій наголосили, що процес розширення ЄС має базуватися на заслугах країн-кандидатів і дотриманні європейських цінностей.
«У стратегічних інтересах Польщі — побачити Україну в Євросоюзі у відповідний час і після належних переговорів. Але щоб це сталося, польське суспільство також має погодитися на це», — підкреслив він.
Коментуючи історичні суперечки між Києвом і Варшавою, польський урядовець закликав не допустити їх подальшої ескалації.
«Не може бути так, щоб минуле заважало нам побудувати спільне майбутнє», — заявив Нємчицький.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Сербія запровадила надзвичайний стан у дев’яти муніципалітетах через поширення африканської чуми свиней (АЧС).

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Країни Європейського Союзу у 2025 році виробили 3,44 млрд літрів морозива, що на 1,9% більше, ніж роком раніше, коли обсяг виробництва становив 3,38 млрд літрів.

Екстремальна спека та посуха цього літа призведуть до зниження врожайності цукрових буряків у європейських фермерів більш ніж на 20% порівняно з минулим роком.

Україна у липні поточного року експортувала 216,9 млн яєць на суму $17,7 млн.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.