Про це розповіла експерт проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Юлія Прохода під час Медового марафону 2020: «Додана вартість у медовому бізнесі та криза, як час можливостей».
«Географічні зазначення показують певний зв'язок із місцевістю та видатними специфічними характеристиками продукту. Мед цілком заслуговує бути в першій черзі продуктів, адже український мед — це якість і особливість», — говорить Юлія Прохода.
За її словами, проєкт займається вирізненням та захистом як географічних зазначень в Україні, так і можливістю набуття для них правової охорони в ЄС. А також — просуванням в Україні системи традиційних гарантованих особливостей, тобто вирізненням і захистом традиційних продуктів, які виробляються в Україні та характерні для українського виробника.
«Тобто всі українські меди з добавками, пилок, медові напої можуть бути саме таким продуктом і отримувати на ринку переваги. Географічні зазначення є колективною власністю, в яку вкладаються всі учасники ринку. Наразі завершується робота над реєстрацією географічного зазначення «Мед Закарпатття», але на цьому медові географічні скарби не закінчуються», — зазначає Юлія Прохода.
На її переконання, виробникам потрібно зосередитись на розвитку бренду і впізнаваності певного продукту.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Крафтова виноробня ТМ Vinologist спеціалізується на виробництві авторських вин із локальних сортів винограду Бессарабії. У планах її засновника Михайла Прокопця — популяризувати вина Одещини, отримавши географічне зазначення та об’єднати місцевих виноробів у дієву асоціацію.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Наразі діє проєкт фінансової підтримки МСП, і українські заявники можуть одержати грант на реєстрацію сорту в ЄС на суму до €1,5 тис.
