Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.
Такі дані були озвучені під час конференції «Potato Connect: від поля до столу», яку провела Українська асоціація виробників картоплі (УАВК) за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО.
Представники ритейлу зазначають, що споживачі готові платити більше за якість, однак викликом для торговельних мереж залишаються нестабільність постачання та неоднорідна якість продукції, що ускладнює планування системної співпраці з постачальниками.
Торговельні мережі очікують готовий до продажу продукт — чистий, фасований і стандартизований. Вони роблять акцент на простежуваності продукції — від насіння до полиці, а також заздалегідь планують обсяги та наявність продукції протягом усього сезону. Саме здатність гарантувати таку передбачуваність визначає, з ким ритейл вибудовує довгострокові партнерства.
Водночас ринок також поступово переходить до більш сегментованої продукції — за калібром, призначенням (для варіння, смаження тощо) і форматом, включно з продуктами з доданою вартістю — як для HoReCa, так і для кінцевих споживачів.
В УАВК зазначають, що зміни зараз формують нову модель ринку картоплі — орієнтовану на вищу додану вартість. Не всі виробники мають можливість інвестувати в трансформацію, особливо в умовах війни. Однак адаптація вже почалася: більші підприємства задають темп і залучають менших до співпраці.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Відновлення меліоративної інфраструктури дозволило суттєво підвищити врожайність картоплі на Житомирщині.

Дефіцит вологи та тривала спека негативно вплинули на посіви картоплі у більшості регіонів України. Через це врожайність може бути на третину нижчою, ніж торік, а восени очікується подорожчання продукції.

Середній показник споживання свіжої картоплі в Україні становить 68 кг на особу за рік, що удвічі менше раніше озвучених оцінок про 120-140 кг, які з'їдає українець щороку.

Біоетанол — це величезний потенціал для експорту і глибокої переробки. Але без якісної гармонізованої регуляторної політики Україна ризикує залишитися осторонь глобальної компетенції.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.

Україна повинна працювати не над обсягами аграрної продукції, що йдуть до ЄС, а над виробництвом товарів із доданою вартістю, які експортуються також за межі ЄС і забезпечують продовольством увесь світ.