Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.
Про це повідомляє медова ферма «Пасіка 21».
«Залишилося відкачати трохи менше половини точків і зробити аналізи, щоб ситуація прояснилася повністю. Ті аналізи, які зроблено, вселяють нам обережний оптимізм: акація вийшла чудовою», — уточнюють на фермі.
Бджолярі висловлюють сподівання, що впроваджені у ЄС правила маркування складу меду змінять ситуацію, коли китайскі «сиропи» роблять неконкурентним справжній мед.

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

Українським пасічникам не радять притримувати мед у розрахунку на подальше суттєве зростання цін. Середня експортна ціна у 2026 році зросла до $3,47/кг проти $2,49/кг роком раніше.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.