Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.
Про це повідомляє медова ферма «Пасіка 21».
«Залишилося відкачати трохи менше половини точків і зробити аналізи, щоб ситуація прояснилася повністю. Ті аналізи, які зроблено, вселяють нам обережний оптимізм: акація вийшла чудовою», — уточнюють на фермі.
Бджолярі висловлюють сподівання, що впроваджені у ЄС правила маркування складу меду змінять ситуацію, коли китайскі «сиропи» роблять неконкурентним справжній мед.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.