Дозволи та ліцензії переводяться на декларативний принцип на час дії воєнного стану.
Такі норми містить законопроєкт № 7331, підтриманий Верховною Радою України на засіданні 17 липня в другому читанні та в цілому, повідомляє Міністерство економіки України.
«Від початку повномасштабного вторгнення ми перевели на декларативний принцип 58 дозволів, 13 ліцензій та до 500 інших публічних послуг для бізнесу, запровадили грантові програми підтримки бізнесу, розширили доступне кредитування тощо. Заходи дозволили бізнесу адаптуватися до умов війни та продовжувати працювати. Зокрема, ми активно впроваджували реформу дерегуляції й переглянули понад 1300 регуляторних інструменти для бізнесу, з яких 456 рекомендували скасувати, 584 – спростити», — зазначила перша віцепремʼєр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Вона уточнила, що законопроєкт, який підтримав парламент, спрощує ведення бізнесу. Українці зможуть розпочинати власну справу, яка потребує отримання дозволів чи ліцензій, просто безоплатно задекларувавши відповідну діяльність. Крім високоризикованих видів діяльності, перелік яких затвердить Кабмін. Подати передбачені законодавством документи, як от заявки на продовження дії дозволів, відповідну звітність та інші документи буде потрібно після закінчення дії воєнного стану.
Водночас підкреслюється, що декларація, подана за цим законом прирівнюється по статусу до дозволу, ліцензії чи інших результатів надання публічних (електронних публічних) послуг. А декларації про провадження господарської діяльності, подані раніше, продовжують діяти відповідно до цього закону.
«Декларація може бути подана в будь-якому місці країни – незалежно від того, де розташоване підприємство, чи мешкає підприємець.
Декларація дійсна на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування). Після цього підприємець має звернутися за відповідними дозволами чи ліцензіями до дозвільних органів. В разі такого звернення декларація буде чинною до отримання дозволу або ж відмови», — розповіли у міністерстві.
І додали, що отримані раніше дозволи, ліцензії, терміни яких закінчуються, автоматично продовжуються до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але на термін не менший трьох місяців з дня його припинення чи скасування).
«У період дії воєнного стану переоформлювати раніше отримані дозвільні документи, вносити зміни до інформації в декларації тощо не потрібно - навіть якщо настали визначені законодавством терміни для цього.
Обов’язкові звіти, повідомлення, документи, що не подавалися під час воєнного стану, мають бути подані до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування)», — уточнили у відомстві.
Планові перевірки з питань видачі дозвільних документів на час дії воєнного стану припиняються.
Порядок подання декларації та перелік видів діяльності, на яких дія закону не розповсюджується, визначає уряд. До такого переліку обов’язково входить діяльність, якщо вона може призвести до:
Протягом 15 днів після набуття чинності законом дозвільні органи мають опублікувати на своїх офіційних вебсайтах переліки декларацій про провадження господарської діяльності, які були подані до набрання чинності цим законом. А уяд протягом 2 місяців має ухвалити підзаконні акти, необхідні для виконання закону.
Закон набуде чинності після підписання Президентом України.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

Міністерсво економіки, довкілля та сільського господарства готує введення уніфікованої системи довкіллєвих дозволів в Україні, яка має замінити окремі дозвільні процедури у сфері викидів в атмосферне повітря, спеціального водокористування та управління відходами для підприємств.

23 вересня низькою міжнародних медіа пройшла новина про те, що Європейська комісія готує пропозицію про відтермінування початку дії Регламенту ЄС 2023/1115 (EUDR) — регламент, який встановлює контроль за тим, щоб на ринок ЄС не потрапляли товари, виробництво яких призводить до вирубування або деградації лісів.

Стратегія уряду України на дерегуляцію бізнесу може мати негативний вплив на молочний сектор.

Уряд планує скасувати обов'язкове підписання акту виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі як підтвердження отримання послуги.

Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт, який скасує 63 непотрібні вимоги, що дозволить бізнесу зекономити близько 400 млн грн.