Наша асоціація зацікавилася цією програмою, адже для аграріїв, зокрема з огляду на можливість використання відходів сої, соняшнику та іншої сировини, власна генерація енергії є надзвичайно важливою. Потрібно розповісти бізнесу, як працює нова програма, які можливості вона відкриває. Ми вперше зібрали компанії, котрі вже зацікавилися державною програмою енергонезалежності.
Вхід в енергетичні проєкти: як великий агробізнес може збудувати власну генерацію
24 липня 2026, 06:11 803
Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.
В Українській бобово-соєвій асоціації (УБСА) вважають, що аграрний сектор має один із найбільших потенціалів для розвитку власної генерації завдяки великим обсягам біомаси та відходів переробки. Значна частина аграрних відходів, які використовуються не повною мірою, може стати основою для розвитку розподіленої генерації всередині країни та зміцнення енергетичної незалежності України. Тому й організували зустріч, яка об'єднала представників Міністерства економіки України, виробників енергетичного обладнання та аграрних компаній, зокрема членів УБСА, які вже інвестують або розглядають можливість інвестування у власні генерувальні потужності.
Антоніна Скляренко, президентка Української бобово-соєвої асоціації
Як розповіли представники Міністерства економіки та довкілля України, новий механізм фінансування був розроблений після опитування підприємств, які прагнуть інвестувати у власну генерацію, однак раніше не мали відповідних інструментів державної підтримки. Зокрема, директор департаменту, який займається політикою «Зроблено в Україні» та адмініструє більшість програм цього напряму, Роман Кропивницький зазначив, що наявні проєкти з енергетики сфокусовані на типовому енергетичному ринку, де представлені стандартні виробники електричної енергії зі стандартними проєктами та продуктами.
Роман Кропивницький, директор департаменту промислової політики Міністерства економіки та довкілля України
Щодо енергетики маємо сегментовані програми для різних типів бізнесу, для мікро- і маленьких: кредити на 5-10 млн грн на дізель-генератори, енергетичні кредити в межах програми «5-7-9%». Ми проаналізували, що великий сегмент ринку складають компанії, для яких енергетика не є основним бізнесом, але які хотіли б запустити у себе розподілену генерацію. Але для великого бізнесу є два фактори, важливі для інвестицій в енергетичні проєкти. Перший — це ринкова ставка кредиту, оскільки за 15–16% компанії не хотіли інвестувати через довгу окупність проєктів. Другий — це державні гарантії. Саме тому ми вийшли з окремою постановою КМУ №594 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання, які реалізують проєкти у сфері розподіленої генерації». У неї дуже схожі принципи роботи з програмою «5-7-9%», але це повністю окремий механізм.
Як агробізнесу залучити від 1 до 25 млн євро на власну генерацію
Модель програми підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації дозволяє отримати підприємствам кредит від 1 млн євро до 25 млн євро в гривні. Кредит надається на 5 років, і 10% держава компенсує різницю між ринковою ставкою.
Фінансування можна буде залучити на будівництво та введення в експлуатацію:
- газотурбінних та газопоршневих установок, зокрема когенераційних;
- об’єктів ВДЕ на біомасі, біогазі, геотермальній енергії;
- установок зберігання енергії;
- локальних автономних енергосистем.
У дану програму підтримки на поточний рік закладено 319 млн грн як окремий напрям фінансування. Вже надійшло 5 заявок, які наразі опрацьовуються. За словами Романа Кропивницького, ще є 5 місяців і вільні кошти, тому бізнесу можна подаватися на програму та залучати фінансування.
Що потрібно зробити для участі у програмі фінансування
- Підприємство звертається до одного з банків-учасників програми, яких сьогодні близько 15, і це коло буде розширюватися.
- Заявка направляється в управління бюджетними програмами НУР, проходить оцінку та погодження з Міністерством економіки та довкілля.
- Після погодження підприємство продовжує реалізацію свого проєкту разом із банком.
Наявний досвід роботи енергокомплексів на агропідприємствах
На українських агропідприємствах уже є реалізовані біоенергетичні проєкти. Прикладом є ОЕЗ «Потоки», де була встановлена теплоелектростанція, яка працювала на різних видах біомаси. Розробила та реалізувала проєкт українська компанія «Котлоенергопроект».
Олексій Сухінін, директор ТОВ «Квантс» (ОЕЗ «Потоки»)
Ми успішно експлуатували теплоелектростанцію і використовували практично всі види палива. Фактично це всі види біомаси, що є в Україні. У 2025 році потужності підприємства зазнали пошкоджень внаслідок російської агресії, тож поки ми зупинили роботу станції.
Теплоелектростанція «Аякс-Дніпро», збудована «Котлоенергопроект», уже багато років працює в Дніпрі. На момент запуску і до сьогодні це найпотужніша в Україні теплоелектростанція, яка працює на соняшниковому лушпинні. Але ТЕС може працювати і на інших видах біомаси. Вона обладнана двома паровими котлами та паровим конденсаційним турбогенератором. Потужність становить 16 МВт.
Як максимально ефективно використовувати сировину для виробництва енергії
За словами директора ТОВ «Котлоенергопроект» Володимира Ліфшиця, ключовим фактором успішності будь-якого проєкту є правильний вибір паливної бази та конфігурації майбутньої теплоелектростанції.
Володимир Ліфшиць, директор ТОВ «Котлоенергопроект»
Капітальні витрати безпосередньо залежать від потужності станції. Для станцій потужністю від 10 до 35 МВт вони становлять орієнтовно близько $2 млн за 1 МВт, а для менших об'єктів — до 2,5 млн євро за 1 МВт. На прикладі станції, яка працює на елеваторних відходах вартістю 2 тис. грн за тонну, собівартість виробництва електроенергії становить близько 2 грн за кВт·год. Водночас на природному газі цей показник може сягати майже 11 грн за кВт·год. Тому правильний вибір палива є ключовою умовою економічної ефективності проєкту. Відповідно, для зниження собівартості генерації електроенергії компанія «Котлоенергопроект» розробила та виробляє енергетичні котли для промислових ТЕЦ, які можуть працювати на різних видах біомаси.
Керівник відділу розвитку ТОВ «Котлоенергопроект» Олександр Александров представив розрахунки щодо потенціалу використання соняшникового лушпиння як енергетичного ресурсу.
«У середньому в Україні виробляється близько 4 млн т соняшникового лушпиння на рік. Близько 30% використовується для технологічних потреб, а решта може стати паливом для розподіленої генерації. Якщо залишати це лушпиння в Україні, а не експортувати, можна отримати значний ресурс для виробництва електроенергії — сумарно на 300 МВт», — вважає експерт.
Також Олександр Александров додав, що, відповідно до проведених розрахунків, сьогодні виробництво біогазу з курячого посліду економічно невигідне. Краще використовувати пряме спалювання та виробництво електроенергії на виробництво пари для опалювання або на забійні цехи.
Потенціал і перспективи проєктів із будівництва генерувальних потужностей очевидні. Питання тепер у тому, щоб надати бізнесу сприятливі умови та привабливі фінансові інструменти для створення невеликих приватних проєктів. Учасники заходу зазначили, що державна фінансова програма та компенсація повернення 15% від вартості українського обладнання можуть стати стимулом для бізнесу розвивати власну генерацію.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
