Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
Основними країнами-імпортерами українського гороху є Індія, на яку припадає 41% усіх поставок, Пакистан — 16%, Бангладеш — 8% та Туреччина — 5%.
Як відзначають експерти, об’єми світового ринку цієї бобової культури щорічно зростають, основними споживачами є країни Азії: Індія, Китай, Пакистан та Бангладеш, які щорічно купують більше 65% від загального світового об’єму.
«Зростання обсягів торгівлі дає можливість українським аграріям наростити експорт, адже поки що частка українського гороху на світовому ринку менша 1%. Зокрема, вже цього року посівні площі гороху в Україні зросли з 239 тис. га минулого року до 372 тис. га станом на 18 квітня 2017 р.», — розповіли в УКАБ.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Україна у 2025/26 МР збільшила експорт гороху, проте поточного сезону реалізаціїя потенціалу залежатиме від логістики.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

У трьох господарствах Tekom Agro Group завершено збирання врожаю сочевиці. Під урожай-2026 у підприємствах агрооб’єднання посіяли понад 1000 га червоної сочевиці канадського сорту Maxim. Найбільша площа була в «Агрофірмі «Південна» — понад 650 га.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.