Заблокований експорт: для аграріїв реалізувався максимально негативний сценарій
Місяць блокади портів Одеси: скільки зерна можна вивезти через Польщу
26 серпня 2026, 06:13 341
Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.
Очікуваний експорт альтернативними морському шляхами у серпні складе 1,5 млн т при щомісячній потребі в 5 млн. т, і 60 млн т за рік, рахуючи разом зернові, олійні та продукти переробки. Тобто, зараз закривається лише близько 30% обсягу планових поставок.
«Навіть за ідеальних умов сухопутні альтернативні маршрути здатні забезпечити відвантаження обсягом до 2,5 млн. т на місяць, це половина від загальної потреби галузі у 5 млн тонн», — розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час онлайн-дискусії на тему «Альтернативні шляхи експорту: синергія логістики України та Польщі в умовах блокади Чорного моря».
Водночас обсяги транзиту через Польщу можна збільшити вдвічі: з 250-300 тис. т до 600 тис. т щомісяця. Першочергово залізницею і з урахуванням автомобільного транспорту. Для цього потрібно збільшити кількість потягів на прикордонних переходах та ввести цілодобовий режим інспекторів.
«Ми вже офіційно звернулися до польського уряду з проханням збільшити кількість поїздів, які можуть проходити пункти перетину. Плюс 300 тис. тонн — це абсолютно можливо. Це здається невеликим обсягом, але якщо є 10 напрямків з плюс 300 000 тонн, це буде 3 млн тонн», — додав Тарас Висоцький.
Віце Прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2025-2026 роках Тарас Качка зазначив, при вирішенні логістичної кризи варто враховувати досвід 2022-2023 років, а саме: спрощення усіх процедур, особливо фітосанітарних, та ветеринарних перевірок за умови чіткого дотримання регламентів. На його думку, головним завданням є побудова логістики, що дозволить забезпечити максимальний обсяг перевезень без виникнення тиску на внутрішній ринок Польщі.
Теоретичний резерв залізниці
За даними «Укрзалізниці», частка зернових вантажів у загальному потоці товарів через польський кордон складає лише 9,5%. За останні 7 місяців цього року через україно-польський кордон було експортовано лише 525 тис. т збіжжя, середньомісячний темп експорту зерна близько 75 тис. т на місяць. Для порівняння: у 2022-2023 роках пікові обсяги сягали 500 тис. т на місяць. Отже, теоретичний резерв потужностей передачі зерна через Польщу складає 425 тис. т на місяць.
«Короткострокова динаміка останніх двох тижнів демонструє різке зростання передачі зернових вантажів на польському кордоні. Щодоби проходить близько 50 вагонів з зерном, вагою 3200 т орієнтовно. У липні це було лише 14 вагонів, 845 т/добу», — розповів заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.
Теоретично «Укрзалізниця» готова збільшити передачу зерна до Польщі і досягти максимального обсягу, що спостерігався раніше, — до 0,5 млн. т за місяць. Але є зовнішні перешкоди. Першочергово це — квоти на перевалку українського зерна в польських портах, а також готовність покупців приймати це зерно.
До того ж логістика через польський кордон втричі дорожча у порівнянні з портами Великої Одеси. Раніше за внутрішню логістику до портів Великої Одеси треба було платити $25-30 /т.
«Альтернативний шлях коштує 90-110 євро/т, це вбиває маржинальність. Тому українські аграрії зайняли позицію очікування. І сподіваються на розблокування портів Великої Одеси», — підсумував Валерій Ткачов.
Спільні інвестиції
Брак складських потужностей у польських портах, дефіцит спеціалізованих вагонів з гравітаційним розвантаженням, надто для олійних культур; та обмежена пропускна спроможність прикордонних переходів — такі виклики польської сторони озвучив голова правління компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
З часу повномасштабного вторгнення потужності польських портів значно зросли, було побудовано додатковий глибоководний термінал. Додаткові потужності могли б поглинути від 6 до 8 млн. т українського експорту. Проте, у 2024, 2025 роках більшість бізнесу фактично повернулася до глибоководних портів Великої Одеси. Щоб уникнути простою, Польща почала імпортувати соєвий шрот (3-3,5 млн т /рік) з Латинської Америки та країн Меркосур. Цього сезону почали імпортувати біомасу, деревні пелети.
«Всі додаткові потужності були фактично розподілені. Зараз практично немає можливості для обробки каботажних суден, зберігання та накопичення партій зручного розміру 30 тис. т», — пояснив він.
Зараз Frontier Logistics прагне залучити українських інвесторів до будівництва спеціалізованого терміналу, який міг би обробляти українські стоки в польських портах. Це буде свого роду страховий поліс на майбутнє.
Невикористані резерви
Польська сторона погоджується, що польські логістичні компанії ще не вичерпали всі можливості для розширення транзитних можливостей. Так, член правління громадської організації Linia102.ua Віктор Гальчинський розповів, що відновлена євроколія Перемишль – Хирів, спроможна пропускати щонайменше 10 пар вантажних поїздів на добу (до 3,6 млн т вантажів на рік).
Основною перешкодою для запуску цього маршруту він назвав відсутність залізничного пункту пропуску в Мальховіце, хоча наявна правова база дозволяє створити там тимчасовий контрольний переїзд, тож старт перевезень фактично залежить від наявності політичної волі.
А поки українських експортерів закликають активніше використовувати напіввагони із тентовим покриттям, вже є приклади успішного транспортування 100 тис. т ріпаку в таких вагонах.
Диверсифікація в умовах кризи
Логістична криза спонукає український бізнес до швидких рішень. Так, в компанії UP Trading розширюють перевалочні можливості на кордоні, розвивають контейнерні поставки, завантажуючи їх зерном для зворотного шляху до польських портів, розповів представник UP Trading Олександр Голуб.
«Потрібні нові інвестиції в інфраструктуру, але потенційні капіталовкладники можуть боятися повтору ситуації 2024 року, коли обсяги українського зерна зменшилися після відкриття морських шляхів. Проте питання польсько-українського кордону стосується не лише зерна чи агровиробника, тому партнерство буде зростати, особливо після закінчення війни та під час економічного відновлення», — переконаний Олександр Голуб.
На думку генерального директора ІМК Олександра Вержиховського, Україні варто готуватись до довгострокового сценарію.
«У 2022 році задіювали переважно Дунайські порти. Наразі у нас немає альтернативи, окрім західних кордонів, хоча це екстремально дорого, враховуючи географічне розташування. Але це не питання заробітку прямо зараз, це питання виживання», — зауважив він.
Експортний план IMK — 60-70 тис т на місяць, фактично ж виконується 30 тис т на місяць, тому плануються додаткові потужності.
Враховуючи залежність вітчизняних виробників від імпортних матеріалів, необхідних для осінньої посівної, в першу чергу ЗЗР, пальне та добрива, що раніше постачалися морськими шляхами, ці поставки також опиняються у логістичній пастці.
Досвід експорту через польський кордон у компанії «Астарта-Київ» є, однак цього разу ситуація значно складніша, і вимагає готовності до кооперації, додав комерційний директор «Астарта-Київ» Вʼячеслав Чук.
Довгострокова співпраця
Розбудова стійкої логістичної інфраструктури в напрямку Польщі та інших держав ЄС, має бути довгостроковою метою, а не лише антикризовою функцією, наголошує генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.
«Для українського агросектору критично важливо сформувати довгострокову диверсифіковану систему із виходом на європейські залізничні термінали та морські порти. Галузь потребує прогнозованих умов роботи, оскільки безперервність збиральної кампанії унеможливлює тривале зберігання значних обсягів збіжжя всередині країни», — пояснив Олег Хоменко.
Звісно, враховуючи попередній досвід потрібно бути готовим до протестів з боку фермерів. Саме для цього потрібна чітка комунікація та побудова довгострокової послідовної стратегії україно-польських стосунків. Польща залишається однією з найбільш ефективних та привабливих транзитних країн для українського зерна. Головна мета — зробити український транзит операційно ефективним, гнучким та передбачуваним, що буде вигідно для обох сторін.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
