Таку думку висловив доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук, йдеться в повідомленні «Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва».
За його словами, поряд із традиційними для України черешнями, вишнями, яблунями, суницею і малиною цілком можуть з'явитися насадження хурми, зизифуса, граната, фізалісу, пепіно та іншої екзотики.
«За останні 20 років середньорічна температура повітря зросла на 0,8°С, а кліматичні зони змістилися на 250 км з півдня на північ. У зв'язку з глобальним потеплінням змінюється і рослинний світ. Ячмінь і пшениця в наших широтах горять. Дрібні виробники в активному пошуку альтернативних культур. Уже сьогодні на землях Одеської, Миколаївської, Херсонської областей при дотриманні певних технологій можна вирощувати культури, традиційні для Грузії, Туреччини, Франції та Італії, країн Середньої Азії», — каже Федорчук.
Аграрії, які спеціалізуються на томатах, цілком можуть культивувати фізаліс. Агротехнологія для обох культур однакова. Фізаліс невибагливий і не вимагає рясного поливу. Його врожайність перевищує врожайність томатів і становить близько 13 т/га. Плоди фізалісу використовують для виготовлення кондитерських виробів і лимонної кислоти.
Не дуже відрізняється за технологією обробітку пасльонових культур від однорічних і пепіно, або динна груша. Їх можна вирощувати в теплицях або зберігати вкорінені живці в приміщенні протягом зими, в лютому-березні отримувати розсаду, а пізніше — переносити її у відкритий ґрунт, вважає експерт.
«Також у південних регіонах України можна успішно вирощувати зизифус, або китайський фінік, унабі. Оскільки цвіте він досить пізно, йому не страшні травневі заморозки. Нашим агровиробникам слід звернути увагу на сорти з великими плодами, оскільки вони матимуть низький вміст танінів», — вважає Федорчук.
Крім того, Україна має великий потенціал до вирощування горіхів. Зараз спостерігається неабияка популярність закладки фундукових садів і вже є виробники, які експортують фісташки.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Компанія «Хані Баджер», яка виробляє крафтові алкогольні напої, заклала кизиловий сад.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Профілактика хвороб — важливий складник успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, важливо проводити профілактичні обприскування і своєчасний контроль уже наявних хвороб.

Мінливі погодні умови агросезону-2026 провокують розвиток грибкових хвороб плодових культур і винограду. У садах набувають поширення парша, борошниста роса, кокомікоз, моніліоз, клястероспоріоз, плодові гнилі. На винограді фіксуються прояви мілдью, оїдіуму, подекуди — чорної гнилі.

Держава поточного року передбачила на розвиток садівництва та тепличного господарства 440 млн грн грантової підтримки, з яких уже використано близько 250 млн грн (або 57%).

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

В Україні розпочався сезон спаржі. Попри погодні виклики, фермери вже вийшли на перший збір урожаю. Цьогоріч сезон розпочався трохи раніше, ніж торік, однак весняна погода внесла свої корективи.

Світ готовий купувати українські крафтові продукти, але він не знає, що це таке. В Україні є багато продукції, яка точно дасть фору товарам на світовому ринку, але нам варто навчитися її якісно виробляти і знати, куди продавати.

Вже три роки житомирська екоферма «Вільна» займається розведенням цесарок. Ця птиця не така продуктивна, як кури, менш відома споживачам і має специфічну поведінку — тому їх рідко вирощують у промислових масштабах.

Екоферма «Вільна» на Житомирщині розпочала свою роботу три роки тому, зважаючи на досвід французьких партнерів, адже в господарстві утримують цесарок, яких в Україні майже не вирощують.