Таку думку висловив доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук, йдеться в повідомленні «Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва».
За його словами, поряд із традиційними для України черешнями, вишнями, яблунями, суницею і малиною цілком можуть з'явитися насадження хурми, зизифуса, граната, фізалісу, пепіно та іншої екзотики.
«За останні 20 років середньорічна температура повітря зросла на 0,8°С, а кліматичні зони змістилися на 250 км з півдня на північ. У зв'язку з глобальним потеплінням змінюється і рослинний світ. Ячмінь і пшениця в наших широтах горять. Дрібні виробники в активному пошуку альтернативних культур. Уже сьогодні на землях Одеської, Миколаївської, Херсонської областей при дотриманні певних технологій можна вирощувати культури, традиційні для Грузії, Туреччини, Франції та Італії, країн Середньої Азії», — каже Федорчук.
Аграрії, які спеціалізуються на томатах, цілком можуть культивувати фізаліс. Агротехнологія для обох культур однакова. Фізаліс невибагливий і не вимагає рясного поливу. Його врожайність перевищує врожайність томатів і становить близько 13 т/га. Плоди фізалісу використовують для виготовлення кондитерських виробів і лимонної кислоти.
Не дуже відрізняється за технологією обробітку пасльонових культур від однорічних і пепіно, або динна груша. Їх можна вирощувати в теплицях або зберігати вкорінені живці в приміщенні протягом зими, в лютому-березні отримувати розсаду, а пізніше — переносити її у відкритий ґрунт, вважає експерт.
«Також у південних регіонах України можна успішно вирощувати зизифус, або китайський фінік, унабі. Оскільки цвіте він досить пізно, йому не страшні травневі заморозки. Нашим агровиробникам слід звернути увагу на сорти з великими плодами, оскільки вони матимуть низький вміст танінів», — вважає Федорчук.
Крім того, Україна має великий потенціал до вирощування горіхів. Зараз спостерігається неабияка популярність закладки фундукових садів і вже є виробники, які експортують фісташки.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

В Україні розпочався сезон спаржі. Попри погодні виклики, фермери вже вийшли на перший збір урожаю. Цьогоріч сезон розпочався трохи раніше, ніж торік, однак весняна погода внесла свої корективи.

Світ готовий купувати українські крафтові продукти, але він не знає, що це таке. В Україні є багато продукції, яка точно дасть фору товарам на світовому ринку, але нам варто навчитися її якісно виробляти і знати, куди продавати.

Вже три роки житомирська екоферма «Вільна» займається розведенням цесарок. Ця птиця не така продуктивна, як кури, менш відома споживачам і має специфічну поведінку — тому їх рідко вирощують у промислових масштабах.

Екоферма «Вільна» на Житомирщині розпочала свою роботу три роки тому, зважаючи на досвід французьких партнерів, адже в господарстві утримують цесарок, яких в Україні майже не вирощують.