Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.
Про це в інтерв'ю AgroPortal.ua розповів доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України, лектор навчального курсу «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» Микола Косолап.
«У найкоротшій формі економіка поля визначається трьома факторами: рівнем урожаю, закупівельною ціною і сумою витрат, яку поніс фермер. Якщо витрати великі, а урожайність низька, аграрій не отримає великого прибутку. Якщо урожайність висока і витрати великі, можна отримати прибуток за умови високої закупівельної ціни», — зазначає Микола Косолап.
За його словами, фермеру потрібні мінімальні витрати, і вони повинні корелюватися з тим рівнем урожайності, яка може бути у конкретних кліматичних умовах. Від цієї урожайності варто будувати економіку.
«Тобто аграрію потрібно чітко розуміти, навіщо він робить конкретну операцію, чого він хоче досягнути, і чи ця операція не призведе до проблем. Усі операції повинні забезпечувати максимальне накопичення, збереження та раціональне використання вологи — основного обмежувального фактора в землеробстві. Якщо якась операція не дозволяє зберегти вологу, старайтеся її обійти», — розповідає Микола Косолап.
Більше про вологоощадні технології можна дізнатися в навчальній програмі «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», яка є у відкритому доступі на платформі Prometheus.
Для довідки: проєкт реалізовано в межах програми Столітнього партнерства Великої Британії та України (UK-Ukraine 100-Year Partnership) з метою розвитку спроможностей у сфері сталого сільського господарства за підтримки Департаменту з питань довкілля, продовольства та розвитку сільських територій Уряду Великої Британії (DEFRA). Курс є спільним напрацюванням Королівського аграрного університету (RAU, Велика Британія), Сумського національного аграрного університету (СНАУ, Україна) та Бернського університету прикладних наук (BFH, Швейцарія) у партнерстві з ГС «Зелені Агро Рішення» (Україна).
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

На Черкащині триває збирання круп’яних і пізніх технічних культур. Урожайність соняшнику та сої наразі вища, ніж на аналогічну дату минулого року.

Десять найуспішніших агрокомпаній України у першому півріччі 2026 року сукупно отримали 159,4 млрд грн виручки.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

На Куликівщині Чернігівської області селяни скорочують площі під картоплею, оскільки вирощування культури стає менш вигідним через високі витрати.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».