Українсько-чеська торгова палата (UKRCHAM) посилюється. З 1 квітня правління очолив голова Ради директорів агрохолдингу Agromino Петр Крогман, до складу правління увійшов комерційний директор компанії BEDNAR FMT Ян Беднар.
Українсько-чеська торгова палата є найбільш швидкозростаючою палатою в Чеській Республіці. З моменту заснування у травні 2022 року до неї приєдналися 130 членів. Це як чеські компанії, які вже працюють в Україні або збираються вийти на даний ринок, так і важливі українські компанії, які ведуть бізнес в Україні та Чехії. Оборот компаній, асоційованих з UKRCHAM в Україні або в торгівлі з нею, досягає 40 млрд чеських крон.
Палата також посилила Раду директорів, розширивши її з 5 до 9 членів, щоб краще представляти зростаючу базу членів. Головою правління обрано Петра Крогмана, заступником — Владислава Бондаревського. Членами правління обрані: Ян Беднар, Міхаел Мачарік, Річард Бенда, Яромір Куделік, Людмила Дідух, Руслан Кисельов та Андрій Колесніченко.
«Ян Беднар добре знає та любить Україну. Він відвідує країну кожного року, навіть після початку повномасштабного вторгнення. Головною метою своєї діяльності в Палаті на найближчий час бачить посилення міжурядової співпраці між Чехією та Україною, адже для підвищення економічної активності між країнами потрібно зняти всі бар’єри, які існують сьогодні, насамперед у питаннях фінансування», — повідомляють у компанії BEDNAR Україна.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

В Україні у серпні було продано 400-й дисковий лущильник BEDNAR SWIFTERDISC.

В посушливих регіонах агрономічне рішення часто зводиться до одного питання: як зберегти вологу.

Найсильніша за останні роки посуха в Чехії загрожує врожаю зернових культур, ріпаку, кукурудзи, картоплі, цукрових буряків, сої, винограду та фруктових дерев.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.

Молочна продукція є стратегічною для органічного сектору України, оскільки тваринництво — невід'ємна частина органічного виробництва. Через зниження попиту на вітчизняному ринку експорт стає надважливим для виробників органічної молочної продукції.

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.

На двох заводах, розташованих у містах Шабац (Elixir Zorka) та Прахово (Elixir Prahovo) у Республіці Сербія, виробляють мінеральні добрива для внутрішнього та зовнішнього ринків. Щороку заводи виготовляють до 1 млн т продукції (добрива, фтористий алюміній, фосфорна кислота), яку в повному обсязі реалізують.

Низка бізнес-асоціацій України звернулася до влади із закликом терміново обговорити ситуацію з бронюванням працівників.

Серед основних тенденцій у сільському господарстві — зменшення карбонових викидів, що вимагає від агровиробників рухатись до мінімального обробітку ґрунту та прямого посіву, а також розвиток технології Strip-till.

В умовах війни для аграріїв склалися надто різні умови залежно від регіону, і областям, які страждають від бойових дій, необхідно більше солідарності та розуміння від тих, хто у більшій безпеці.