В умовах війни для аграріїв склалися надто різні умови залежно від регіону, і областям, які страждають від бойових дій, необхідно більше солідарності та розуміння від тих, хто у більшій безпеці.
Про це заявив голова ради директорів Agromino Петр Крогман під час Grain Ukraine 2024.
«Наразі агровиробники у прифронтових регіонах втрачають 250 $/га. Потрібно активно підтримувати людей на цих територіях, адже це інвестиція у те, аби вони були лояльними до України», — зазначив Петр Крогман.
Він висловив думку, що для допомоги прифронтовим фермерам держава повинна компенсувати їхні оперативні витрати, зокрема дуже дорогу логістику або втрати через бойові дії. Це мають бути відшкодування як через знищення полів, так і через стратегічні рішення ЗСУ, що не дозволяють певні поля використовувати. Так, в Agromino не засіяли 20% вже підготовлених під сою полів.
Петр Крогман додав, що на прифронтових територіях є багато вільної землі, і можна використовувати її як ресурс для компенсування замість грошей — це буде хорошою інвестицією в економічне життя у цих регіонах.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Українські суб’єкти господарювання отримали можливість повідомляти Державну податкову службу (ДПС) про майно та товари, втрачені або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф, через Електронний кабінет платника.

Співзасновниця української компанії BTU Валентина Болоховська посіла третє місце в категорії «Агробізнес» міжнародної премії Women in Ag Award 2026. Відзнаку присуджують жінкам за внесок у розвиток сільського господарства, агробізнесу, освіти та аграрних технологій.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Україна у 2050 році - це виробництво продукції з високою доданою вартістю, технологічність, стабільний експорт і повна інтеграція до європейського ринку.

Наступного сезону дефіциту перевантажувальних потужностей на ринку не очікується. Порти готові до зростання експорту, але бізнесу стає дедалі дорожче працювати.

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.

На двох заводах, розташованих у містах Шабац (Elixir Zorka) та Прахово (Elixir Prahovo) у Республіці Сербія, виробляють мінеральні добрива для внутрішнього та зовнішнього ринків. Щороку заводи виготовляють до 1 млн т продукції (добрива, фтористий алюміній, фосфорна кислота), яку в повному обсязі реалізують.

Дисконт 30% на перевезення агропродукції «Укрзалізницею» для аграріїв, які працюють у прифронтових областях, зекономить 4-5 $/т логістичних витрат.

Втрати та пошкодження в агросекторі, спричинені війною, складають $40 млрд. І це весняні розрахунки KSE без урахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. Актуальних даних на сьогодні немає, проте самі аграрії вказують, що втрати сягають $500/га.