Головною причиною подорожчання логістики стала невідповідність попиту пропускній спроможності інфраструктури. Тому аграріям потрібно перебудувати свою бізнес-модель таким чином, щоб експортувати продукти доданої вартості, а не сировину, і сприйняти дорогу логістику як даність.
Блокування українських портів та здорожчання нових шляхів логістики призвели до зростання різниці між внутрішніми і світовими цінами до 200 $/т. Як наслідок, деякі виробники отримують збиток до $85 з тонни продукції. Така висока вартість логістики змушує аграріїв задуматися, чи варто взагалі продовжувати займатися сільським господарством.
Сьогодні компанія GREEN FUTURE пропонує технологію вирощування базиліку, за якою реально можна отримати 3-3,5 кг/м2. Такого показника в Україні не видає жодна вертикальна ферма чи тепличний комплекс.
Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.
Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні запустило платформу «Неймовірна крафтова торбина» на підтримку малих українських виробників.
Низькі ціни на сільгосппродукцію, подорожчання виробничих ресурсів і проблеми з експортом змушують аграріїв шукати нові рішення. Все частіше вони замислюються про переробку вирощеного та створення продукції з доданою вартістю.
Хлібопекарня у господарстві ПСП «Україна» (входить до ГК «Ерідон») на Житомирщині за результатами поточного року планує вийти на 1-1,5 млн грн прибутку.
Фермерське господарство на Чернігівщині зібрало урожай амаранту сорту Харківський-1 на площі 29 га.
У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.
Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.
Аграрії відправляють ріпак до країн ЄС за хорошою ціною. Хоча є проблеми з логістикою — маршрут вивезення продукції став удвічі довший.
Експортери розуміють, що за нинішньої ситуації потрібно диверсифікувати логістику. Не можна розраховувати тільки на портову логістику, а варто мати план А і В.
Планові та аварійні відключення суттєво позначились на роботі крафтярів. Специфіка роботи така, що процес виробництва займає від 12 годин до 10 днів (кремування меду). І весь цей період із невеликими перервами має працювати обладнання.
Пасічники України — справжні трударі, патріоти своєї держави, і своїх колег в біді ніколи не залишать, як би тяжко не було. Одним із таких є Андрій Баскевич із Полтавщини. За добу він зібрав кошти на 2 автомобілі для пасічників, які служать у ЗСУ. Тож скоро авто вирушать на передову.
Зазвичай фермери вже з осені планують площі посівів та весняно-польові роботи, але цього року рішення доведеться приймати безпосередньо напередодні посівної, що пов’язано з великим рівнем невпевненості аграріїв.
У селі Залізняк, що на Сумщині, 8 домогосподарств зібрали свій другий урожай кавового цикорію.
Якщо будуть постійні відключення електрики, й підприємство працюватиме на дизельному генераторі, ціну на хлібобулочні вироби доведеться підвищити. У такому випадку в асортименті залишаться лише три позиції: білий хліб, сірий і батон. Це першочергова продукція, яка потрібна населенню.
Погода цього року зіграла на руку аграріям Полтавщині. Вчасні дощі сприяли достиганню врожаю, а ось зі збиранням трохи затягнулось.
12 жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1154 та внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Незважаючи на прийняття постанови, для аграріїв залишається болючим питання блокування податкових накладних, яке не завжди виправдане та обґрунтоване.
Перебої зі світлом, спричинені обстрілами росії, позначилися на роботі хлібопекарень. Проте ажіотажу на хліб, такого як у перші дні війни, не було.