Український агросектор за останні 20 років уперше став збитковим. Лінію збитковості у 2022 році перейшли як зернові, так і соняшник.
Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) повідомив гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса.
За його словами, добрива і паливо — основні статті затрат, які вплинули на зростання собівартості вирощування зернових та олійних майже вдвічі.
«По озимій пшениці у 2022 році збитки можуть скласти до мінус 38 $/т, у 2023 році залежно від того, якою буде врожайність, збитки можуть зменшитись до мінус 19 $/т. По кукурудзі збитки цьогоріч прогнозуються на рівні мінус 48 $/т, наступного року — мінус 26 $/т», — зазначив він.
Водночас Алекс Ліссітса акцентував, що соняшник, який ніколи не був збитковим, теж показує мінусову тенденцію. Цього року збитки очікуються на рівні мінус 11 $/т, наступного — можуть зрости до мінус 21 $/т.
«Агросектор вижив у нових реаліях за рахунок того, що 2021 рік був мегауспішним. Агробізнес швидко адаптувався на західних кордонах та в дунайських портах, ми з нуля створили логістичні маршрути, посіяли та зібрали високий врожай. Натомість у 2024 році ми заходимо зі значними перехідними залишками зернових та олійних, з суттєво нижчими цінами порівняно з 2022 роком, мегадорогою логістикою», — зазначає гендиректор ІМК.
Також він не виключає у майбутньому масового банкрутства агропідприємств. За словами Алекса Ліссітси, критичними будуть кінець 2024-го – 2025 рік, однак подібний розвиток не вплине на роботу сектору в цілому.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Рекордна спека в Європі 2026 року завдала значних збитків аграрному сектору та негативно позначилася на врожайності зернових і кормових культур.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent доєднується як партнери до Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» та презентують трьом із фіналістів квитки на повний день відвідування головної управлінської події року — XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.