Український агросектор за останні 20 років уперше став збитковим. Лінію збитковості у 2022 році перейшли як зернові, так і соняшник.
Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) повідомив гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса.
За його словами, добрива і паливо — основні статті затрат, які вплинули на зростання собівартості вирощування зернових та олійних майже вдвічі.
«По озимій пшениці у 2022 році збитки можуть скласти до мінус 38 $/т, у 2023 році залежно від того, якою буде врожайність, збитки можуть зменшитись до мінус 19 $/т. По кукурудзі збитки цьогоріч прогнозуються на рівні мінус 48 $/т, наступного року — мінус 26 $/т», — зазначив він.
Водночас Алекс Ліссітса акцентував, що соняшник, який ніколи не був збитковим, теж показує мінусову тенденцію. Цього року збитки очікуються на рівні мінус 11 $/т, наступного — можуть зрости до мінус 21 $/т.
«Агросектор вижив у нових реаліях за рахунок того, що 2021 рік був мегауспішним. Агробізнес швидко адаптувався на західних кордонах та в дунайських портах, ми з нуля створили логістичні маршрути, посіяли та зібрали високий врожай. Натомість у 2024 році ми заходимо зі значними перехідними залишками зернових та олійних, з суттєво нижчими цінами порівняно з 2022 роком, мегадорогою логістикою», — зазначає гендиректор ІМК.
Також він не виключає у майбутньому масового банкрутства агропідприємств. За словами Алекса Ліссітси, критичними будуть кінець 2024-го – 2025 рік, однак подібний розвиток не вплине на роботу сектору в цілому.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Холдинг МХП у січні – червні 2026 року отримав $2,161 млрд виторгу, що на 32% вище показника перших шести місяців минулого року.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Міжнародний реєстр збитків відкрив три останні категорії заяв для юридичних осіб. Відтепер бізнес може подавати заяви за всіма передбаченими для нього категоріями.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.