Рік тому в карпатському селі Тухля Стрийського району Катерина Тарасенко зареєструвала кооператив «Карпатські ґазди», але вже 26 лютого цього року довелося змінити локацію з Карпат на Прикарпаття. Тут вони виготовляють сири, розводять рибу в ставках, заготовляють сіно, вирощують городину та розвивають агротуризм.
«Бажання бути фермеркою не виникало. Так сталося. В 2015-му переїхала зі сходу на захід. З Донбасу в Карпати. Маю освіту інженера-електрика та маркетолога. Побачила, як подарована коза народила козенятко. Закохалася в нього. Потім з’явилася інформація про гранти для переселенців. Тепер я фермерую і постійно вчуся, слухаю вебінари та лекції», — розповідає співзасновниця кооперативу «Карпатські ґазди» Катерина Тарасенко (Лісова).
В селі Загірне вони зводять сироварню, облаштовують козячу ферму. Біля ферми є три ставки для риболовлі, відпочинкова зона. За 1,5 км в смт Дашава у кафе пана Василя Загородного (місцевого підприємця та співзасновника фермерського господарства) можна смачно пообідати і продегустувати сири.
«Під час війни туристів поменшало, доходи людей знизилися майже вдвічі. Треба зменшувати витрати на корми та шукати нові ринки збуту у Львові та по Україні», — розповідає фермерка.
На фермі працюють члени кооперативу, а також запрошують на роботу переселенців. Наразі шукають бухгалтера, що буде вести кооператив, сімейні ферми, ГО, а також доярів і будівельників.
«Я більше займаюся питаннями забезпечення, просуванням послуг кооперативу, громадської організації та організацією побуту та працевлаштування переселенців, — розповідає Катерина Тарасенко. — Якщо ми починали в березні поселяти людей у загальний зал, то зараз уже є кімнати, добудували душі, туалети, придбали і встановили пральні машини-автомати. Організували триразове харчування».
Серед кухарів — тільки переселенці, людей буває багато, від 30 до 70. За словами Катерини Тарасенко, організувати прибирання, прання, прибирання території, роботу на грядках — завдання не з легких. А ще потрібно забезпечити всіх продуктами харчування, засобами гігієни, замінити старенькі дивани на сучасні нові розкладачки, матраци та ковдри.
«Дякуємо людям, які допомогли в перші дні існування притулку та які організовують для наших дітей майстер-класи. Дякувати Богу, є добрі друзі, є соціально зрілі активні люди, завдяки яким ми можемо існувати як прихисток», — каже співзасновниця кооперативу.
Свого часу Катерина Тарасенко проводила майстер-класи для дітей та дорослих як забавку для туристів. Тепер вчить переселенців варити нескладні м’які сири.
«Безперечно, наші сири мають особливості. Поки жила в Карпатах, слухала, дивилась, як роблять сири карпатські господині. За основу брала ті сири, які пробувала варити ще вдома, в Алчевську. Додаємо карпатські мотиви. А взагалі я не сировар. Вчилась. Вмію. Але мені легше спрогнозувати, які сири будуть користуватися попитом, які слід варити. То зараз навчаю переселенців азам сироваріння, коптити, вакуумувати тощо. Навіть на ярмарки частіше їдуть наші жінки з Краматорська, Сєвєродонецька, Харківщини»
За її словами, з початком війни і виїздом із Карпат збут довелося організовувати з нуля. Почали з отримання ліцензії від ГС «Смак Українських Карпат». Їх добре підтримує кооператив «Фермерська родина», що разом із мерією Львова вже третій рік поспіль щосуботи організовує фермерські ярмарки на площі Ринок.
«Ще, до речі, запускаємо проєкт із сільського та гастротуризму на фермі кооперативу. Тож за нашими сирами запрошуємо на площу Ринок, у Загірне або Дашаву. Доставляємо продукцію «Новою Поштою». Крім того, пропонуємо відпочинок за містом, маємо будиночок, альтанки і мангали. З 1 липня проводимо дегустації сирів просто на фермі. І головне: тут можна поспілкуватися з тваринами — свинками, курочками, кізоньками», — підсумовує Катерина Тарасенко (Лісова).
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Почати пивоварну справу можна з приблизно 45 тис. грн — без урахування документів на реєстрацію виробництва, ліцензії тощо.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Український ринок сирів наприкінці літа зіткнувся з логістичними проблемами та втратами продукції на складах торговельних мереж. У частині магазинів через це скоротився асортимент і стало менше акцій.

На Дніпропетровщині виставили на продаж козине господарство «о’Ферма».

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Охоплюючи основні види худоби, зокрема свиней, велику рогату худобу, птицю, коней, овець та кіз, на EuroTier 2026 — провідній виставці для фахівців у галузі тваринництва — буде представлено інновації та перспективні розробки в усьому тваринницькому секторі.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

