Для мене життя на хуторі — це життя на волі. Коли ти ні від кого і ні від чого не залежиш, навіть від сусідів, бо найближчі — за 2 км
Джерело фото: Yulia_z_hutora // Instagram
Львів’янка Юлія Малекс із чоловіком чотири роки тому кардинально змінили своє життя — з культурної столиці України переїхали на закинутий хутір, в якому залишилося лише кілька будинків.
Дівчина займається розведенням кіз та овець, варить сир та веде блог про хутірське життя. Саме про це вона розповіла в Instagram-ефірі AgroPortal.ua.
У 2018 році ми купили хату на хуторі й разом із нею 45 соток землі. Згодом приватизували ще 2 га і взяли трохи землі в оренду під луг, на якому пасуться кози та вівці.
Чоловік займається садом. Ми посадили майже 70 горіхів, урожай яких буде за 3-4 роки, а також близько 200 павловній. Це дерево екзотичне для України, тому незрозуміло, як воно приживеться. Але його можна застосовувати як сировину для себе або продавати. Будемо використовувати павловнію ще під пасіку — її цвіт дуже медоносний.
Для мене життя на хуторі — це життя на волі. Коли ти ні від кого і ні від чого не залежиш, навіть від сусідів, бо найближчі — за 2 км
Для мене життя на хуторі — це життя на волі. Коли ти ні від кого і ні від чого не залежиш, навіть від сусідів, бо найближчі — за 2 км
Плануємо своє життя так, щоб нічого не замовляти. Закупки робимо наперед, якщо є непередбачувані обставини — в допомогу велосипед і дорога з неймовірними краєвидами до Жовкви.
З козиного молока я роблю сир, а з коров’ячого, яке купую у місцевих, — масло гхі. Все продаю через свій блог в Instagram.
Масло гхі в різних культурах називається по-різному. Сама назва прийшла з Індії, але в нас його люди давно готували, навіть моя бабуся, але називала його просто топленим маслом.
Це масло, яке не містить канцерогенів, на ньому нічого не пригорає. Воно краще для смаження за будь-яку олію. І його можуть споживати люди, які не переносять лактозу, оскільки там залишається тільки жир. Ще воно класне тим, що має великий термін зберігання без холодильника. Я як виробник даю гарантію на один рік, хоча можна й довше зберігати. На смак воно вершково-горіхове.
Зараз замовлень, які я можу виготовити і продати, в мене вистачає. Інколи навіть формую список черги на продукцію. На перспективу хотіла б узяти когось собі в помічники.
Попит на крафтові продукти з маленьких ферм збільшується, адже в них вкладається душа
Я вважаю, що для крафтового виробництва потрібно мати таку кількість тварин, яку можна доглянути особисто. До того ж найкраща та тварина, яку ти сам виростив. Ось такий спосіб нарощення поголів’я мені дуже підходить. Якби не війна, я б купила ще тварин. Зараз у мене є 3 овечки і 5 кіз.
У догляді за тваринами своїми порадами мені допомагає коліжанка, яка має козину ферму. Слухаю YouTube, але поки в тебе не з’явиться конкретна проблема, ти не будеш знати, як її вирішити.
Хутірський поділ — це суто українська тема. Заможні люди мали чималі наділи землі й ставили там же хату, щоб далеко не відлучатися від господарства. Комуністи під час розкуркулення повиганяли з хуторів і загнали людей у село, в колгоспи.
Сучасні фермерські господарства — це щось подібне до колишніх хуторів. Цілком нормально, коли люди обробляють землю чи тримають тварин, працюють там зранку до ночі й живуть
Ще на хуторі можна займатися зеленим туризмом, приймати гостей. Але особисто ми переїхали сюди, щоб мінімізувати будь-яке спілкування. Я б могла приймати гостей, скажімо, двічі на тиждень. Але для цього потрібно створити відповідні умови.
Будинок, у якому ми живемо, дуже старий. Помалу збираємо кошти і облаштовуємо його. Роботи ще багато, та любов тварин і віра в ЗСУ дають надію на світле майбутнє.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.

Крафтовий виробник «Живодар» з Києва знайшов власний спосіб забезпечити виробництво масла гхі якісною сировиною. Бренд взяв на себе утримання корови, яка живе в селі та дає молоко для переробки.

У Львівській області погодили 9,2 млн грн фінансової підтримки сільгоспвиробникам за трьома напрямами: придбання племінної худоби, техніки для ветеранського бізнесу та компенсація відсотків за фінансовим лізингом.

Сирну зону Київського фестивалю вина та сиру Kyiv Food and Wine Festivalсформувала Асоціація виробників сиру України (АВСУ). За два дні фестивалю сироварні-учасниці продали 1500 кг сиру.

Український ринок сиру у жовтні залишається відносно стабільним, однак вітчизняні виробники потерпають від конкуренції з імпортом, зростання витрат і скорочення експорту.

23 жовтня у ресторані Safe в BANKHOTEL у Львові відбудеться перший камерний гастрономічний вечір The Table.8. Новий формат об’єднає гастрономію, бізнес, стиль, музику та нетворкінг.

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

На світовому ринку вершкового масла спостерігаються значні цінові коливання, а різниця у вартості продукції залежно від країни-експортера залишається відчутною.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів (наказ №695/39751).