Вибагливим туристам вже стало нудно на традиційних курортах з банальною програмою. Вони прагнуть оригінальності. І натрапляють на величезну палітру страв, які не відшукаєш більше ніде у світі. Рецепти тих страв шліфувалися століттями, тією смакотою варто навчитися насолоджуватись.
А коли ще й акцентуватися на місцях дегустацій, то доступнішими і зрозумілішими стають менталітет, традиції людей кожного регіону.
Звісно, підтягуються місцеві підприємці — гастротуризм додає стимулів для їхнього розвитку. Формується новий бізнес вишуканих традиційних продуктів.
Є регіони, де саме навколо такого тренду не тільки об’єднуються підприємці, але й консолідуються громади. Як, наприклад, у Карпатському регіоні. Кілька років тому організаційна група виробників з чотирьох сусідніх областей — Закарпатської, Івано-франківської, Львівської та Чернівецької — об’єдналася у спілку, щоби вберегти і відродити певні традиційні культури виробництва тваринництва і рослинництва, а також відновити перевірені віками рецептури.
Свою громадську спілку назвали «Смак Українських Карпат» і навіть сформулювали 10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування:
1. Культура виробництва та екологічність
У системі внутрішніх інспекцій існує заборона використання хімічних препаратів. Для боротьби зі шкодочинами можна застосовувати лише натуральні добрива, жодних стимуляторів росту та засобів захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.
До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво, завдяки чому виготовлення продуктів харчування відповідає європейським стандартам органічного виробництва. Визначення «органічне» йому не дуже до вподоби, тому використовує власний термін: «життєдайне».
Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту для вирощування тварин. Тварини, зокрема, свині, кози, вівці, корови, живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.
2. Культура споживання
Дійшли спільної думки, що їхню їжу не можна їсти швидко. Вона смачна, традиційна, виготовляється в регіоні та має свої як спільні, так і відмінні риси.
Члени спілки переконані, що добру їжу треба споживати у натуральному вигляді, ощадливо застосовувати термічну обробку під час приготування, щоб передати все багатство природної сили та енергію.
3. Культура унікальності — продукти з регіону
Один і той самий продукт, який виготовляють в чотирьох районах однієї області, дає чотири різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави, яку їдять тварини, пропорціями. Це справжнє багатство смаків для гурманів.
У спілці говорять про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Необхідного берегти, шукати та відтворювати технології.
4. Культура ставлення до споживача
Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їхній продукт, має отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їхніх підприємствах, фермах, є дорожчою, ніж у традиційних супермаркетах, де покупці звикли придбавати продукти харчування.
Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри та поваги сторін між собою.
Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі, де можна побачити процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, ближче познайомитись. Формування лояльності та прихильності покупців — це важка робота в конкурентному середовищі. Але для дрібних виробників це чудова нагода взнати свого покупця краще.
5. Культура ставлення до родини
Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюється джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.
6. Культура віри в себе (працюю вдома)
У складний економічний період масових міграцій українців за кордон це приклад того, як дома теж можна працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Щоб почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але щоб почати робити — потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш.
Ті, хто робить якісний продукт, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє як виробник, хтось — як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. І цей продукт зроблено в Україні.
7. Культура гордості за професію
Кожен виробник, незалежно від професії та спеціалізації, відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти.
Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка — це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молочко — це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого.
8. Культура здоров’я та смаку
Члени спілки об’єднали зусилля, щоб результати їхньої праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їжі.
9. Культура працювати разом
Побудувати роботу спілки, яка об’єднує чотири області Карпатського регіону України, було непросто, адже географічні відстані, специфічність умов суттєво впливають.
«Карпатський смак» — професійне, але неприбуткове об’єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону українських Карпат та експертів, що працюють у напрямі відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.
Основна ціль такої спільноти — підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств в українських Карпатах.
Члени спілки вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів із Карпат.
10. Соціальна відповідальність та підтримка
Члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.
Ірина Садова, AgroPortal.ua