Володимир Криволап виготовив сушарку з підручних матеріалів — віконної рами зі склом і кількох дощок. Прилаштувавши від дитячого візка колеса, зробив її мобільною і тепер пристрій легко пересувати з місця на місце та «ловити» сонце. Полиці всередині сушарки також зроблені таким чином, щоб сонячне проміння потрапляло на сушеню під найкращим кутом. Повертаючи сушарку за сонцем, можна прискорити сушіння.
«Ідея цієї сушарки, можна сказати, виникла спонтанно, — розповідає Володимир Криволап. — Майже у кожного бджоляра є сонячна воскотопка. Є вона і у мене, бо тримаю невелику пасіку, займаюся бджолами. Якось я подумав, якщо у воскотопці за допомогою сонця можна переплавляти старі рамки і отримувати віск, то чому сонце не може допомагати сушити яблука і грушки».

Дуже швидко Володимир Криволап втілив свій задум у життя. А результат виправдав усі сподівання. Здавалося б простий, виріб завдяки продуманій конструкції виявився напрочуд функціональним. У сушарці можна робити сухофрукти з абрикосів, яблук, грушок, вишень, слив, смородини — майже з усіх ягід та фруктів, які ростуть в обійсті.
«Раніше люди нанизували яблука на низку, підвішували і сушили, — каже Криволап, — правда, не могли одігнати мух та ос. Ця ж сушарка закривається і комахи всередину не потрапляють. Багато людей зараз роблять сушеню в електросушарках, а я прихильник старих способів і сушу за допомогою сонця».

Сушарка, так сподобалась рідним Володимира Криволапа, що йому довелося, як він жартує, поставити виробництво на потік — виготовити не лише для власного користування, а ще й для дітей.
AgroPortal.ua за матеріалами Кalynivka.city

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Виробничо-складський комплекс для зберігання та обробки зернових у с. Гнилиці Тернопільської області виставили на продаж.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Елеватори компанії Cygnet («Сігнет») завершили сезон 2025/2026. Усього два елеватори прийняли понад 295 тис. т зерна у заліку: 217 тис.т — в с. Андрушки та 78 тис. т у с. Козятин.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.

Десять років волинська компанія «Шанс Вік» займається заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід. Але бажання створити свій продукт вилилося пів року тому у бренд органічного чаю Travka.