Рада бізнес-омбудсмена у липні – вересні 2026 року отримала 267 скарг від підприємців, а фінансовий ефект від її роботи для бізнесу становив 524,6 млн грн.
Про це йдеться у звіті відомства.
Найчастіше підприємці скаржилися на податкові питання — 128 звернень, або 48% від загальної кількості. Серед них переважали скарги на податкові перевірки — 71 справа.
На другому місці опинилися дії правоохоронних органів — 41 скарга (15%), зокрема щодо Національної поліції та прокуратури. До п'ятірки найпоширеніших причин звернень також увійшли дії державних регуляторів — 26 скарг (10%), державних компаній — 15 (6%) та митні питання — 14 (5%).
До топ-3 галузей, звідки рада отримала звернення, увійшли:
Загалом за третій квартал Рада бізнес-омбудсмена закрила 138 справ і задовольнила 47% розслідуваних скарг. Рівень задоволеності підприємців послугами установи сягнув 93%.
Більшість заявників — 70% — представляли малий і середній бізнес, ще 30% звернень надійшли від великого бізнесу. За походженням капіталу 85% компаній були українськими, 15% — іноземними.
Найактивніше до Ради бізнес-омбудсмена зверталися підприємці з Києва та Київської області, а також Одеської, Дніпропетровської та Харківської областей.
Кількість звернень у третьому кварталі залишилася на рівні попереднього кварталу та була на 41 скаргу більшою, ніж у січні – березні 2026 року.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Війна змусила виробників, не лише агропродукції, адаптуватися до викликів. Бізнес продовжує впроваджувати інновації та шукати шляхи виживання. Сьогодні важливо перетворити стійкість на конкурентоспроможність завдяки партнерству, локалізованому виробництву, сучасній логістиці та новим інвестиціям.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Сільгоспвиробники України очікують на припинення перевірок бізнесу під час війни.

Підприємства аграрного сектору нині отримують запити від Державної податкової служби з вимогою надати документи за останні сім років.

Усі виробники ремісничих продуктів підлягають лише державній реєстрації.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Початок року — це час для бізнесу, коли стає видно реальний стан активів, приховані помилки обліку і слабкі місця внутрішнього контролю. Тож інвентаризація в цей час особливо важлива. Втім, багато хто сприймає її лише як формальність: переписали, підписали, здали. Але насправді це можливість вчасно виправити помилки, уникнути податкових ризиків у новому році та впорядкувати облік відповідно до реальності.