З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.
Про це AgroPortal.ua розповів власник ТОВ «Мрія» Михайло Войтовик під час навчально-практичного польового семінару «Від ферми до столу: як створювати додану вартість, зміцнювати місцеві громади та розвивати стійкі продовольчі ланцюги в Україні» у межах проєкту FarmForce.
Аграрій зазначив, що сировину для сушіння зерна закуповують, а також виробляють самостійно після розчищення лісосмуг. Тріска власного виробництва в шість разів дешевша, ніж дизельне пальне. Якщо купувати тріску, то виходить втричі дешевше, а якщо використовувати соняшникову пелету, то економія порівняно з дизелем удвічі. Витрата тріски в господарстві — 16 кубів на 100 т кукурудзи.
«Торік ми розчистили 2 км лісосмуги, таким чином палива нам вистачило, аби посушити весь урожай кукурудзи. Завдяки цьому ми вирішили дві проблеми: почистили лісосмугу та висушили кукурудзу, крім того, це дало нам можливість не залежати від енергоносіїв. Я порахував, що на все господарство витрачалося 6 кубів дизпального, а для того, щоби висушити кукурудзу з одного поля, потрібно 8 кубів, тому перехід на деревну тріску дозволяє нам значно економити», — зауважив Михайло Войтовик.
Він додав, що потужність елеватора становить 200 т кукурудзи на добу за вологості зерна 25%. Якщо вологість 18%, то продуктивність зростає до 300 т/добу. На елеваторі сушать переважно кукурудзу, іноді соняшник.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Війська рф ударили по птахофабриці у Бориспільському районі Київщини.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Виробничо-складський комплекс для зберігання та обробки зернових у с. Гнилиці Тернопільської області виставили на продаж.

Компанія Kernel разом із міжнародними партнерами розгортає мережу децентралізованої сонячної генерації у прифронтових регіонах. У громадах Сумської, Чернігівської та Полтавської областей вже встановлено перші 7 сонячних електростанцій загальною потужністю 345 кВт.

Виробництво біоетанолу в Україні до 2030 року має досягнути 1 млн т на рік. Сьогодні наявні потужності в сукупності дозволяють виробляти всього приблизно 400 тис. т. біоетанолу.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Елеватори компанії Cygnet («Сігнет») завершили сезон 2025/2026. Усього два елеватори прийняли понад 295 тис. т зерна у заліку: 217 тис.т — в с. Андрушки та 78 тис. т у с. Козятин.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.