Модель спільного вирощування комбінованих культур виглядає так: волоський горіх + шипшина, волоський горіх + фундук, де шипшина займає 80 га, фундук, волоський горіх — 190 га. Окрім саду, кооператив ще займається вирощуванням посадкового матеріалу та має розсадник на 22 теплиці.
За словами керівника інвестиційного садового кооперативу Павла Тулуби, такий підхід щодо поєднання нішевих культур дозволяє кооперативу диверсифікувати ризики, отримувати прибутки та виходити на зовнішні ринки.

«Поки що ми єдині в Україні, хто в промислових масштабах має змішану посадку таких культур. Такий підхід нам, за рахунок вирощування одночасно декількох культур, допомагає при коливанні цін чи відсутності попиту на якийсь окремий продукт. Ми довго підбирали культури, які би плодоносили в різний час, щоб збирати врожай не одночасно, також щоб мали схожу технологію збирання врожаю для використання однієї техніки для всіх культур, а ще на перспективу — щоб можна було переробляти на одному заводі», — розповідає Павло Тулуба.
Вирощування горіху як бізнес — це можливість почати свою справу з нуля. Незважаючи на деякі підводні камені, можливість заробити непогані гроші на горіховому бізнесі є цілком реальною. Горіхи — товар, який добре зберігається, має великий попит і швидко реалізується.
Вже зараз СОК «Горіх Причорномор'я» має понад 20 членів та вибудував повний цикл: вирощування посадкового матеріалу, сад та завод для переробки плодів. Як розповідає Павло Тулуба, все починалося в 2013 році з 35 га і всього 4 чоловік, які повірили в цю ідею.
«Щоб горіховий бізнес був прибутковим, потрібно мати 150-200 га, при цьому інвестиції в 1 га складають $20-30 тис. Термін окупності горіхового саду складає 10 років, шипшини — 5. Тому не всі готові відразу вкладати такі кошти. Тож наш кооператив пропонує інвесторам, які розраховують на невеликі обсяги, послугу з висадки саду, догляду за ним, викупу врожаю або ж переробки його на нашому заводі», — розповідає Павло Тулуба.

Зараз на заводі кооперативу переробляється не лише власний продукт, але й надаються послуги з переробки іншим виробникам горіхів. Також кооператив допомагає своїм клієнтам в реалізації їхньої продукції.
Варіант розвитку шляхом об'єднання землевласників в великі кооперативи — це світовий досвід і єдина альтернатива великим агрохолдингам. Таким чином побудована садові галузь в і інших країнах — Іспанії, Італії, Португалії, Франції та інших — так влаштована майже вся кооперація Європи.
Тим, хто самостійно вирішив займатися горіховим бізнесом та закласти сад, Павло Тулуба радить, окрім наявних інвестицій, насамперед починати з проєкту, аналізу води та ґрунту. Також він наголошує, що немає сенсу закладати сад без поливу.
А поки хтось роздумує — закладати горіховий сад чи ні, учасники СОК «Горіх Причорномор'я» в 2020 році планують інвестувати 45-50 тис. євро в техніку для збору врожаю, закласти 50 га органічної шипшини та експортувати 10 т бланшованого волоського горіху на місяць.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.

Малина та полуниця є основними рушіями органічного експорту. Ягоди постачаються переважно в замороженому вигляді, є незначні партії сушеної продукції. Проте найбільше запитів на дикорослі ягоди, зокрема чорницю. Серед горіхів домінує волоський, причому переважно некультивований.

Україна у 2025 році експортувала 4,9 тис. т органічних горіхів на суму €16,6 млн. Порівняно з попереднім роком обсяг експорту зріс на 91%, а в грошовому виразі — більш ніж удвічі.

Вихід на японський ринок означає, що продукт відповідає найвищим критеріям якості, а виробництво — системності. Це потужний імпортер ягід. Заморожені малина та лохина — товари, що могли б успішно постачатися до Японії. І логістика не є завадою, адже українська ягода вже реекспортується через європейських постачальників.