Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.

«Часткове знищення інфраструктури, значне ускладнення логістики по території України, блокування доступу до складів з наявними запасами посівних ресурсів на окупованих територіях та територіях де ведуться активні бойові дії, є вагомим фактором у рівні забезпеченості матеріалами для посівної кампанії. Тому зараз приорітетним питанням має бути забезпечення ресурсами аграріїв щоб провести якісно посівну кампанію», — зазначив в коментарі AgroPortal.ua екс-головний фітосанітарний інспектор України Владислав Седик. 

За його словами, приблизно 90% ЗЗР імпортується в Україну та 10%  займає українське виробництво. Піковий період імпорту ЗЗР — з листопада по березень, тому військові дії та блокування портової інфраструктури в цей проміжок часу, змушують імпортерів переорієнтовуватися на західні кордони країни. Це в свою чергу значно відтерміновує та ускладнює поставки ЗЗР на ринок України. При цьому Владислав Седик запевняє не варто панікувати, рівень забезпечення ЗЗР знаходиться на досить високому рівні. Імпортери уже переорієнтувалися на західні кордони і відновили поставки.

В той же час, експерти говорять, що відсутність підживлення озимих культур може призвести до втрат урожаю на 15%, і це лише перший фактор впливу. Точно спрогнозувати, наскільки може впасти врожайність через те, що аграрії не мають повного обсягу добрив і ЗЗР, доволі складно, адже сезонні роботи лише починаються, і окремі компанії-постачальники говорять ще про можливість поставок продукції. Тож скільки зерна збере Україна цьогоріч, залежатиме від наявних ресурсів і погодних умов.

Пшениця: зменшення врожайності на 30% і зміна структури зерна

«Якщо візьмемо пшеницю, то є два показники — кількісний і якісний. Що стосується врожайності, то нестача необхідних обробок ЗЗР призведе до втрат на рівні 20-30%, але є ще якісна частина. Для мене критично виглядає питання відсутності інсектицидів в Україні. Якщо буде велике засилля шкідників на полях по пшениці, і не буде чим обробляти, хоча я сподіваюся, що ми зможемо імпортувати і забезпечити проведення належних обробок, тоді можуть бути проблеми з якістю зерна. Тому це дійсно критично», — розповів СЕО «Лімагрейн Україна» Віктор Карбівський під час онлайн-зустрічі Trend&Hedge Club. 

За його словами, разом із втратою врожайності можлива і зміна структури продовольчого та фуражного зерна.

На думку СЕО «Адама Україна» Дмитра Кашпора, відсутність живлення не буде визначальним фактором урожайності.

«Аграрії зазначають, що на території ведення бойових дій пшеницю взагалі не будуть обробляти ЗЗР. За таких умов можна отримати 1,5-2 т/га. Це не можна порівняти з умовами Центральної чи Західної України, тому лінія фронту є реальним визначальним фактором», — вважає Дмитро Кашпор. 

Кукурудза — найбільш захищена культура

За словами Віктора Карбівського, однією з найбільш захищених культур буде кукурудза за умови, що її хоч один раз вдасться обробити гербіцидом. 

«Якщо навіть один раз ґрунтовий гербіцид чи комплекс буде внесено, далі вона ростиме, щоправда, не дасть 10 т/га урожайності, а от на 6-8 т/га можна розраховувати», — зазначає Віктор Карбівський.

Він додає, що більш складною культурою буде ріпак, по якому потрібно вносити 2-3 рази інсектицид та 2-3 рази фунгіцид. А щоб отримати врожайність пшениці 6-7 т/га, потрібно багато разів обробляти посіви. 

Український аграрій  більш прискіпливо буде оцінювати економіку

Владислав Седик, пояснює, що через екологічну політику КНР,  здорожчання енергоносіїв, компонентів необхідних для виробництва ЗЗР та зростання цін на фрахт, вартість ЗЗР збільшилась ще до війни в середньому на 20%. Тому український аграрій в цьому сезоні більш прискіпливо буде оцінювати економічний поріг шкодочинності щоб втрати від шкідливих організмів не перевищували вартість захисних заходів.

«Я вірю що ми переможемо і знову станемо одним з найбільших експортерів зерна у світі. Тому нам варто памятати, що основні ринки збуту українського зерна знаходяться в Африці та Азії, а країни цих регіонів вимагають щоб до них експортувалося зерно вільне від бур'янів, сажкових хвороб і фузаріозу тому навіть у такий важкий час потрібно виробляти якісний експортоорієнтований продукт», — переконаний Владислав Седик.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Паляниця-2022. Україну прогодують уже посіяні озимі Паляниця-2022. Україну прогодують уже посіяні озимі

Озимі зернові культури українські аграрії посіяли восени ще в мирний час, і вони можуть забезпечити продовольчу безпеку України навіть за відсутності посівів ярих культур.

Антикризове планування: як працюють агрохолдинги в умовах війни Антикризове планування: як працюють агрохолдинги в умовах війни

Питання продовольчої безпеки України вирішується найближчими тижнями і залежить від того, наскільки повноцінно вдасться провести посівну. Наразі деякі регіони охоплені війною і фактично випадають із сільгоспвиробництва. Великі агрокомпанії працюють над антикризовими планами, щоб максимально провести весняно-польові роботи.

Мультимедіа