Тарас Висоцький

Український агросектор показав, що може швидко адаптуватися до роботи в умовах війни навіть попри втрату виробництва.

Посівні площі під цукровим буряком цього року збільшено приблизно на 25% порівняно з минулим.

Промислове вирощування культур борщового набору цього року збільшено в низці областей України.

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності.

Українські фермери, попри великі труднощі через російську агресію, непохитно дотримуються сталого сільськогосподарського виробництва і роблять свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.

Підприємці, які отримали урядові гранти на розвиток садівництва і ягідництва, а також тепличного господарства, наймуть близько 1 тис. постійних працівників і зобов'язані створити понад 10 тис. нових сезонних робочих місць.

Частка альтернативних шляхів експорту (автотранспортом, залізницею та малими портами Дунайського регіону) продовжує поступово знижуватись і тепер складає близько 20% проти 27-28% на початку року.

До кінця 2022/23 МР (квітень-червень 2023 р.) за оптимістичним сценарієм роботи зернового коридору можливо вивезти ще 15,6 млн т зернових. З них зерновим коридором — орієнтовано 10 млн т, альтернативними шляхами — 5,6 млн т.

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Україна за валовим виробництвом і потенційною вартістю майбутнього врожаю цього року вийде на показники, аналогічні 2022 року.

Овочі щороку навесні найдорожчі через сезонність, але в 2023 році вплинуло ще два фактори: енергетична криза і окупація. Ціни знижуватимуться з появою нового врожаю.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства вказують, що сукупна вартість посівної кампанії цього року може скласти орієнтовно 292,3 млрд грн, що на 10% вище минулорічних затрат.

Посівна-2023 буде ще складнішою, ніж торік. Рік великої війни виснажив фінансові запаси аграріїв, заблоковані порти збільшили вартість логістики, що ускладнило можливість продати збіжжя. На скільки ж більше витратяться сільськогосподарські виробники для виконання плану-мінімум?

В Україні вже зараз необхідно створити реєстр та систему контролю за вирощуванням ГМ-культур, щоб чітко володіти інформацією щодо обсягів та площ їх виробництва. Найбільше це стосується сої.

Держава має на законодавчому рівні підтримати малого виробника крафтових спиртних напоїв та спиртових дистилятів.

Україна цьогоріч зможе засіяти майже стільки ж площ, як і торік. Це дозволить зберегти експортний потенціал агросектору на рівні попереднього року — понад $20 млрд.

Фермери подали близько 500 заявок на розмінування полів. За попередніми оцінками, загалом потрібно оглянути на наявність забруднень боєприпасами близько 2,5 млн га сільськогосподарських угідь.

Аграрії готуються навесні засіяти площі, на яких не вдалося посіяти озимі культури, зокрема через несприятливі погодні умови.

Посівні площі кукурудзи, сої та соняшнику кардинально не зміняться у 2023 році.