Тарас Висоцький

Складний рік для аграріїв розпочався з літа, оскільки ще минулий сезон закінчували на торішніх запасах. Яким буде наступний аграрний рік, на 85% вирішиться весною 2023 року.

Україна минулого року посіла 5-те місце у світі за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС із часткою 6,6% від загального обсягу.

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

Війна позбавила Україну можливості експортувати приблизно 15 млн т агропродукції.

Україні вдалось експортувати понад 10 млн т агропродукції завдяки роботі зернового коридору.

Закупівельні ціни на курячі яйця стабілізувалися, зростання майже зупинилось.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

Заборона на експорт гречки продовжуватиме діяти в Україні до кінця року.

До Державного бюджету на 2023 рік для аграріїв закладено кошти на продовження програми грантів та державного кредитування.

Динаміка цін на яйця протягом цього року показує великі коливання.

Україна постійно на зв’язку з партнерами за «зерновою угодою» — ООН і Туреччиною — і розраховує на продовження роботи зернового коридору.

Незважаючи на воєнні дії, українські виробники органіки знаходять можливості виробляти достатньо продукції, щоб задовольнити попит країн ЄС. На даний час уже відправлено 160 тис. т органічної продукції з традиційних 200 тис. т, які Україна щороку експортує.

Україна поступово переходить від сировинної моделі економіки до продовольчої.

Гречки цьогоріч очікується зібрати близько 140–150 тис. т, тоді як внутрішнє споживання становить 100–110 тис. т. Це дозволить сформувати внутрішній запас.

В Україні триває посів озимих культур. Ріпаку вже посіяно близько 90% від запланованих площ, а це — 840 тис. га.

Війна по-різному вплинула на ведення агробізнесу залежно від його територіального розташування. Складно всім аграріям, але вкрай проблематичною є діяльність сільгоспвиробників у регіонах, які були під окупацією, та у частково окупованих областях.

Цьогоріч буде зібрано близько 67 млн т зернових, зернобобових та олійних. Збір за всіма групами культур у 1,5-3 рази перевищує внутрішні потреби українців. А це означає, що продовольча безпека країни наразі повністю гарантована.

За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, з посіяних площ озимих культур на окупованих територіях можна було зібрати близько 10 млн т.

Проєкт держбюджету на 2023 рік не передбачає традиційних для останніх років програм держпідтримки аграріїв. Однак буде фінансування грантів та пільгового кредитування.

Через сповільнений експорт та складну логістику в Україні лишилася значна частина зернових минулого врожаю. Тож, очевидно, відбудуться структурні зміни в рослинництві. Наприклад, уже сьогодні аграрії говорять про скорочення площ під кукурудзою під урожай-2023. Натомість більшість робить ставку на олійні культури.