Українські фермери, попри великі труднощі через російську агресію, непохитно дотримуються сталого сільськогосподарського виробництва і роблять свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.
Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час міжнародного не-ГМО саміту, говориться у повідомленні Мінагрополітики.
«Аграрії продовжують сіяти сою — життєво важливу культуру для постачання білка в Європу. У 2022 році в Україні було засіяно понад 1,5 млн га і зібрано 3,7 млн т сої, що на 7% більше, ніж у 2021-му. З початку 2023 року до ЄС було вже експортовано близько 1 млн т української сої», — повідомив Тарас Висоцький.
Він наголосив, що Україна, як кандидат на вступ до ЄС, дотримується останніх змін у законодавстві ЄС. Зокрема, долучилася до правил щодо протидії вирубці лісів. І вже з кінця 2024 року деякі сільськогосподарські продукти, такі як соя, будуть вирощуватися лише на тих землях, де не вирубувалися ліси.
Крім того, за словами Тараса Висоцького, у 2022 році близько 658 тис. т сої в Україні (17,5% від загального виробництва) було сертифіковано як стійку не-ГМ сою. Це гарантує сувору відповідність сої нормам ЄС щодо захисту рослин і скорочення викидів парникових газів.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.