Тарас Висоцький

Ризиків для продовольчої безпеки України через енергетичну кризу наразі немає.

Дефіцит добрив є однією з найактуальніших тем для українського агросектору, адже на нашу країну чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ.

Повномасштабне вторгнення росії створило низку проблем для олійно-жирової галузі.

Близько 40% теплиць в Україні зупинили свою роботу через воєнні дії. Інші продовжують працювати, але з меншим випуском продукції.

Уряд вживає низки заходів для забезпечення роботи сільгосптоваровиробників в умовах перебоїв з електроенергією.

Експорт продовольства з України у січні може сягнути 5 млн т. Тим самим країна продовжує виконувати свої зобов’язання одного з гарантів міжнародної продовольчої безпеки.

Зменшення посівних площ, скорочення виробництва, падіння експорту, дорога логістика, а також погодні умови впливатимуть на весняну посівну кампанію.

Зміни в структурі посівів під урожай 2023 р. не вплинуть на внутрішню продовольчу безпеку України, адже історично в країні споживається 25-30% вирощеного.

Аграрний сектор в умовах війни став основою українського експорту та, відповідно, гарантом валютних надходжень від торгівлі.

Посівні площі в Україні будуть переорієнтовані на олійні культури.

Середньомісячний темп експорту української агропродукції за останні 4 місяці фактично досяг довоєнних показників. Україні вдалося за 2022 рік експортувати понад 50 млн т зернових та олійних культур і продуктів їх переробки.

Відновлення аграрного сектору до показників довоєнного періоду займе не один рік.

Підготовка до посівної кампанії 2023 року йде повільніше, ніж минулого року, через проблеми з ліквідністю та доступністю фінансів.

Процес відновлення триває в усіх секторах тваринництва.

Відбудова аграрної галузі можлива за умови фіксування всіх збитків, завданих воєнною агресією росії. Така доказова база важлива для доведення зокрема в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Третина кукурудзи в Україні лишилася зимувати в полі. Причин цьому відразу декілька: погода, яка не сприяла вчасному збору врожаю, та перебої з електроенергією, яка необхідна для сушіння зерна. Тобто аграрії вимушено залишили кукурудзу, оскільки не мали змоги її висушити та закласти на зберігання.

Перебої з електропостачанням суттєво не вплинуть на вартість продуктів харчування та не спровокують дефіциту на них.

Україна розглядає можливість надати пріоритет більшим суднам для проходження зерновим коридором з метою збільшення обсягів експорту, оскільки інспекції сповільнюють темпи.

Близько 47% посівів кукурудзи в Україні залишаються незібраними.

Щоб максимально використати потенціал агросектору, Міністерство аграрної політики та продовольства України намагається забезпечити фермерів виробничими ресурсами, зокрема і коштами для здійснення операційної діяльності.