Український агросектор показав, що може швидко адаптуватися до роботи в умовах війни навіть попри втрату виробництва.
Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, говориться у повідомленні Мінагрополітики.
«У 2023 році аграрне виробництво знизиться на 10% порівняно з 2022-м, проте буде збережено продуктивність виробництва, експорт продукції та робота внутрішнього ринку», — додав він.
Тарас Висоцький підкреслив, що через обмеження в роботі зернового коридору Україна експортує більше агропродукії в напрямку ЄС. І рішення Єврокомісії про пролонгацію ще на рік нульового мита на експорт з України є дуже позитивним сигналом і підтримкою.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Виробництво сої в Україні 2026 року складе 3,8 млн т, з яких на переробку піде 2,8 млн т. Експорт складе 1 млн т.

Експорт соняшникової олії за 15 днів вересня становив 131 тис. т, це на 38% менше традиційного обсягу (212 тис. т).

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Українські аграрії можуть зменшити посівні площі, якщо блокада морських портів продовжиться.

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» розроблено як безкоштовну онлайн-програму з відкритим доступом, що складається з 7 модулів і 24 лекцій. Кожен модуль включає навчальні матеріали та тестування для перевірки засвоєних знань. Особливістю курсу є поєднання теоретичних основ із практичними кейсами, візуальними матеріалами та реальними прикладами з України, Великої Британії та Швейцарії.

Завод із виробництва обладнання та ємностей з неіржавної сталі «Оріон.Груп» (Київська область) запустив унікальний для України мобільний виробничий комплекс. Виробництво такого формату дозволяє здійснювати гнуття, зварювання та шліфування металевих конструкцій за межами заводу — на території замовника.