переробка

У селищі Рокитне на Рівненщині минулого року запустили в роботу нове підприємство ROKYTNE BERRY із заморожування ягід.

Карпатський бренд Stovpiuk Family Brand презентував унікальний продукт — медове драже.

Новий індустріальний парк «Карпати» буде створено на території урочища «Садок» селища Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області.

27-28 березня 2025 року відбудеться Food&NonFoodMaster-2025 + Big Trade-Marketing Show-2025. Подія збере понад 1500 учасників, серед яких понад 500 власників і топменеджерів роздрібних мереж України, Європи та країн сусідніх регіонів, провідні виробники та імпортери FMCG товарів.

Українська продукція може постачатися до японських закладів громадського харчування.

Україна повинна використовувати всі переваги, які має, та масштабувати торгівлю.

Компанія OLIS запустила в Естонії крупоцех продуктивністю переробки гречки до 24 т/добу.

Минулого тижня у Чернівецькій області відбулася зустріч замовника (інвестора), компанії-виконавця «АБ Агро Проджект Груп», керівництва Чернівецької ОВА та американського інвестиційного фонду щодо створення низки індустріальних парків у Чернівецькій області зі спеціалізацією «агропереробка».

Рада директорів агропромхолдингу «Астарта» схвалила рішення про початок реалізації нового інвестиційного проєкту — будівництва заводу з переробки олійних культур, зокрема сої та ріпаку, у Хмельницькій області.

У європейських переробників існує таке поняття як «харчова соя», що передбачає певні вимоги. Наприклад, вирощування певних сортів залежно від виробництва кінцевого продукту, і зазвичай це сорти європейської селекції.

6 червня 2025 року відбудеться Agro Ukraine Summit — велика міжнародна агроподія, яка об'єднає всіх ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України.

Боби Едамаме, а правильніше — недозрілі соєві боби, широко використовуються у кулінарії східноазійських регіонів, але даний тренд уже дійшов до Європи. Наразі цей різновид сої високо цінується в усьому світі за свої смакові якості та корисні властивості.

Українська економіка, за умови ефективного залучення країни в орбіту політики відкритої стратегічної автономії Євросоюзу, вийде на нову траєкторію зростання, що дасть можливість подвоїти ВВП і докорінно змінити структуру економіки за наступне десятиліття.

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.

Покращення погодних умов в Аргентині та встановлення сухої погоди в Бразилії знизили спекулятивний тиск на ринок сої, що спричинило різке падіння експортного попиту на українську продукцію.

Уже декілька років поспіль на світовому ринку соняшникову олію витісняють ріпакова та соєва, а пальмова зрівнялася з нею в ціні. Водночас Україна втрачає лідерство у виробництві соняшникової олії. Цього сезону в січні був найменший рівень покриття українських заводів соняшником за останні 18-20 років.

Чотири агропереробні заводи та дві електростанції побудують в індустріальному парку «Вуглецево-нейтральний еко-агро-хаб «Поділля-Городок» (м. Городок Хмельницької області), який за площею наразі є найбільшим в Україні — 150 га.

«Горіхова садиба у Буговому» на Кіровоградщині на 3 га вирощує мигдаль, фундук, пекан і волоський горіх. До війни тут запустили лінію з переробки волоського горіха.

Cвітове виробництво томатів на переробку поточного року складе 40,5 млн т, що на 11,5% менше, ніж торік.

Очікувати, що соняшник буде суттєво дорожчати, українським аграріям не варто. Для фермера зараз вдалий момент продавати, адже ціна вигідна.