Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.
Про це у Facebook повідомив доктор історичних наук, колишній народний депутат Михайло Апостол.
Ігор Гриник замінив на посаді Ярослава Гадзала.
«Епоха «гадзалізації», схоже, завершилася. І це дає шанс на новий початок. Є надія, що українська аграрна наука знову повернеться до свого справжнього призначення: служити землі, людям і державі. Що наші чорноземи стануть не лише символом багатства, а основою сучасних технологій і врожаїв. Що відродиться насінництво, садівництво, тваринництво, селекція, ґрунтознавство та виробництво», — прокоментував Михайло Апостол.
Він вважає, що чесне управління, порядок і відповідальність дозволять аграрній науці стати гордістю держави та опорою економіки. Також Михайло Апостол висловив сподівання, що молоді кадри тепер матимуть перспективу, а досвідчені фахівці — повагу.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).

Науковці окреслили критерії, за яких озимі культури після зимових пошкоджень доцільно пересівати.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково змінила вирок народному депутату Анатолію Гуньку, призначивши йому 4 роки позбавлення волі.

Національне антикорупційне бюро спільно зі Службою безпеки України викрили схему заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).

За майже 4 роки повномасштабної війни виробництво сої зросло вдвічі порівняно з довоєнним періодом. У 2023 році аграрії вижили завдяки сої, ціна на яку була високою. Сьогодні вартість сої також зростає і становить 18 тис. грн/т, тому це перспективна культура для фермерів.

Фермер може заробити хороші кошти в насінництві. Продаж товарного зерна менш прибутковий за насіння, але вирощування рослин на насіння потребує спеціальних знань і технологій.

Рентабельність агровиробництва за останні 30 років із сотень відсотків знизилася до десятків, і ця тенденція продовжується. Що більший аграрії збирають урожай, то менша рентабельність, оскільки витрати на виробництво цього врожаю зростають.

На сьогодні ДУ «Інститут зернових культур» активно впроваджує насінництво. У структурі установи стаття доходів від цього напряму сягає майже 50% (реалізація насіння батьківських компонентів кукурудзи, насінництво озимого ячменю і озимої пшениці, ярого ячменю).

Науковці Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН заклали на Харківщині експеримент із висівом озимої пшениці в грудні у мерзлий ґрунт.