Поля, на яких проводилося 50-річне дослідження із сівозміни, донині не розміновані й заростають бур’янами.
Про це розповів головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН Сергій Авраменко в YouTube.
Він нагадав, що інститут протягом 50 років проводив дослідження чергування різних культур. Це дев'ятипільна сівозміна: зерно – пара – просапна культура. Крім того, на кожному з полів було кілька смуг, на яких застосовувались різні види добрив. Вивчався вплив строків, норми та глибини сівби, а також попередників і різних ЗЗР.
З початком повномасштабного вторгнення ярі культури не були засіяні, а посіяні 2021-го озимі вдалось зібрати 2022 року після деокупації територій та розмінування полів.
«Станом на сьогодні всі дев'ять полів цієї унікальної сівозміни заростають бур'янами. На цих полях велика кількість вирв від снарядів, багато решток як розірваних, так і нерозірваних снарядів. Ці поля досі залишаються нерозмінованими на третій рік війни. Своїми силами ми розмінувати їх не можемо, тому що ми державна установа, і наші можливості обмежені. Наша сільськогосподарська техніка була у великій кількості пошкоджена або знищена під час бомбардувань, і ми не маємо можливості зробити якийсь безпілотний агрегат для розмінування», — пояснив Сергій Авраменко.
Національна академія аграрних наук, за його словами, не надала жодної допомоги для вирішення цього питання, а також загалом для діяльності інституту.
«Ми все ж таки продовжуємо шукати якісь способи, як можна розмінувати цю сівозміну. Можливо, нам хтось допоможе. Будемо дуже вдячні. Ситуація така, що на сьогодні ця сівозміна залишається в запущеному стані, й що довше вона перебуватиме в такому стані, то важче її потім буде привести до ладу», — підсумував науковець.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Центр гуманітарного розмінування підтвердив статус 44 земельних ділянок, що потребують розмінування і перебувають в управлінні ТОВ «Державний земельний банк».

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.