Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.
Для цього університет організував конкурс ReThink Food Challenge, де взяло участь понад 350 науковців із 50 країн — від біотехнологів до майбутніх астронавтів. Захід заохочує учасників мислити нестандартно та створювати системи, здатні функціонувати як на Землі, так і в екстремальних умовах космосу. Пропозиції науковців охоплюють широкий спектр інновацій: від сталого землеробства й внутрішнього вирощування рослин до альтернативних джерел білка, що відображає масштабність викликів, які вони прагнуть вирішити.
Учасники пропонують бачення сталого та циркулярного сільського господарства, яке зможе адаптуватися до кліматичних змін. Наприклад, одна з команд розробила концепцію ферм із негативним вуглецевим балансом, де рослинні відходи перетворюються на біоенергію, створюючи замкнений цикл.
Інші учасники використовують точне землеробство, що дозволяє оптимізувати використання води та підвищувати врожайність у регіонах із дефіцитом водних ресурсів.
Вирощування їжі у закритих приміщеннях стало центральною темою для забезпечення вирощування в екстремальних умовах, наприклад, на Марсі. Учасники запропонували ідеї автономних теплиць, які регулюють освітлення, температуру та рівень води за допомогою штучного інтелекту, а також систем, що переробляють людські відходи на добрива. Ці рішення однаково корисні як для міських центрів на Землі, так і для космічних колоній.
Щоб задовольнити дедалі більший попит на стале харчування, учасники звернули увагу на інноваційні білкові продукти. Серед ідей — вирощування їстівних грибів у біореакторах, які можуть забезпечувати астронавтів поживною їжею під час тривалих місій, використання мікроводоростей, а також розробка лабораторного м’яса, що дозволяє значно зменшити вплив традиційного тваринництва на довкілля. Ці проєкти спрямовані на вирішення реальних проблем: від боротьби з недоїданням до скорочення екологічного сліду сільського господарства. Учасники конкурсу доводять, що інновації можуть і мають змінити те, як ми вирощуємо, розподіляємо й споживаємо їжу.
«Я уявляю собі Землю без голоду, із чистою водою для всіх, у гармонії з кліматом і квітучим біорізноманіттям. Ці ж принципи мають лежати в основі розвитку на Місяці та Марсі», — зазначила ректорка Вагенінгенського університету Каролін Крузе.
Ключові спікери заходу Пітер Шер (засновник Semilla Sanitation) та Крістель Пайє (інженерка Європейського космічного агентства) розповіли про інновації на стику земних і космічних харчових систем. Пітер Шер презентував свою розробку перетворення сечі на продукти харчування, а Крістель Пайє наголосила на важливості використання ціанобактерій для харчування астронавтів під час тривалих місій.
Попереду шість місяців наполегливої роботи та співпраці, під час яких команди перетворюватимуть свої ідеї на реальні рішення. Від кліматостійких ферм до космічних харчових систем — ці новатори формують майбутнє харчування.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua, за матеріалами FreshPlaza

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Впровадження вирощування бавовнику в Україні дасть змогу розв’язати низку важливих економічних і виробничих завдань.

Світові ціни на продовольчі товари за підсумками 2026 року зростуть приблизно на 10%, а у 2027-му — ще на 7%. Сукупне подорожчання за два роки становитиме близько 18%.

В Україні є дуже великий потенціал для впровадження нових технологій і способів виробництва, таким чином країна може здобути статус потужного інноваційного центру майбутнього.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Співзасновниця української компанії BTU Валентина Болоховська посіла третє місце в категорії «Агробізнес» міжнародної премії Women in Ag Award 2026. Відзнаку присуджують жінкам за внесок у розвиток сільського господарства, агробізнесу, освіти та аграрних технологій.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.