Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.
Для цього університет організував конкурс ReThink Food Challenge, де взяло участь понад 350 науковців із 50 країн — від біотехнологів до майбутніх астронавтів. Захід заохочує учасників мислити нестандартно та створювати системи, здатні функціонувати як на Землі, так і в екстремальних умовах космосу. Пропозиції науковців охоплюють широкий спектр інновацій: від сталого землеробства й внутрішнього вирощування рослин до альтернативних джерел білка, що відображає масштабність викликів, які вони прагнуть вирішити.
Учасники пропонують бачення сталого та циркулярного сільського господарства, яке зможе адаптуватися до кліматичних змін. Наприклад, одна з команд розробила концепцію ферм із негативним вуглецевим балансом, де рослинні відходи перетворюються на біоенергію, створюючи замкнений цикл.
Інші учасники використовують точне землеробство, що дозволяє оптимізувати використання води та підвищувати врожайність у регіонах із дефіцитом водних ресурсів.
Вирощування їжі у закритих приміщеннях стало центральною темою для забезпечення вирощування в екстремальних умовах, наприклад, на Марсі. Учасники запропонували ідеї автономних теплиць, які регулюють освітлення, температуру та рівень води за допомогою штучного інтелекту, а також систем, що переробляють людські відходи на добрива. Ці рішення однаково корисні як для міських центрів на Землі, так і для космічних колоній.
Щоб задовольнити дедалі більший попит на стале харчування, учасники звернули увагу на інноваційні білкові продукти. Серед ідей — вирощування їстівних грибів у біореакторах, які можуть забезпечувати астронавтів поживною їжею під час тривалих місій, використання мікроводоростей, а також розробка лабораторного м’яса, що дозволяє значно зменшити вплив традиційного тваринництва на довкілля. Ці проєкти спрямовані на вирішення реальних проблем: від боротьби з недоїданням до скорочення екологічного сліду сільського господарства. Учасники конкурсу доводять, що інновації можуть і мають змінити те, як ми вирощуємо, розподіляємо й споживаємо їжу.
«Я уявляю собі Землю без голоду, із чистою водою для всіх, у гармонії з кліматом і квітучим біорізноманіттям. Ці ж принципи мають лежати в основі розвитку на Місяці та Марсі», — зазначила ректорка Вагенінгенського університету Каролін Крузе.
Ключові спікери заходу Пітер Шер (засновник Semilla Sanitation) та Крістель Пайє (інженерка Європейського космічного агентства) розповіли про інновації на стику земних і космічних харчових систем. Пітер Шер презентував свою розробку перетворення сечі на продукти харчування, а Крістель Пайє наголосила на важливості використання ціанобактерій для харчування астронавтів під час тривалих місій.
Попереду шість місяців наполегливої роботи та співпраці, під час яких команди перетворюватимуть свої ідеї на реальні рішення. Від кліматостійких ферм до космічних харчових систем — ці новатори формують майбутнє харчування.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua, за матеріалами FreshPlaza

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Україна у січні – серпні 2026 року експортувала продовольчих товарів на понад $15,4 млрд. Це найбільша товарна категорія в структурі українського експорту за цей період.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.