Науковці окреслили критерії, за яких озимі культури після зимових пошкоджень доцільно пересівати.
Про це повідомляє «Суспільне».
За словами завідувача відділу Інституту сільського господарства Назара Умрихіна, рішення залежить від густоти та рівномірності посівів після перезимівлі.
Якщо на полі зберігається не менше 250 рослин на квадратному метрі, такі посіви рекомендують залишати. Натомість за значного зрідження та появи великих прогалин, де рослини повністю загинули, пересів є доцільним.
Фахівець також зазначив, що погодні умови цієї зими стали серйозним випробуванням для озимих культур. У першій декаді лютого на Кіровоградщині фіксували морози до -23…-26°C.
За результатами спостережень, серед 117 вітчизняних сортів втрати не перевищують 10%. Водночас частина іноземних сортів не витримала таких умов: окремі посіви загинули повністю, інші — на 40–50%.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Урожайність озимих культур великою мірою залежить від їхньої здатності до перезимівлі. А на це суттєво впливає забезпечення рослин збалансованим живленням.

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Аграрії Тернопільщини завершили сівбу ярих зернових, зернобобових та інших стратегічно важливих культур в оптимальні агротехнічні строки.