На Волині посилять наукову роботу в галузі картоплярства.
Це передбачає грантовий проєкт «Volyn Smart Agro Cluster — економічний розвиток сільських територій», підготовлений у межах співпраці ФГ «Еко-Тур», кафедри агрономії Луцького національного технічного університету (ЛНТУ) та ГО Інститут дорадництва «Чисте довкілля», повідомляє пресслужба навчального закладу.
Зазначається, що проєкт фінансуватиметься в межах грантової програми «Партнерство задля відновлення» (ПРООН) урядом Швеції та передбачає, зокрема, створення на базі ЛНТУ біотехнологічної лабораторії із меристемного сортопоновлення насіння картоплі з метою забезпечення високопродуктивним матеріалом місцевих фермерів.
«Функціонування лабораторії з повним комплексом виробництва добазового безвірусного матеріалу картоплі (мінібульб) розширює можливості наших студентів освоїти сучасні біотехнології оздоровлення насіннєвого матеріалу, використання інструментів генетики та селекції, а також надає можливості участі в реальному високотехнологічному процесі розвитку галузі насінництва», — зазначили в університеті.
І додали, що вирощування картоплі є важливим складником агробізнесу Волині, включно з апробацією та розмноженням високоякісного насіннєвого матеріалу.
Проте в картопляному агровиробництві існує фізіологічна проблема виродження картоплі, яка полягає у втраті сортових якостей, що призводить до зменшення врожайності, деформації бульб та зниження їхньої стійкості до хвороб. Тому у ФГ «Еко-Тур» щорічно апробовуються десятки нових сортів картоплі, які вирощуються на експериментальних ділянках, а кращі з них розмножуються та покращують продуктивний потенціал картоплярства усієї України.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) прогнозує, що загальне виробництво картоплі у країнах-членах об'єднання (Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди) становитиме 20,695 млн т, що на 25,4% менше, ніж торік.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Фермер із Лукашівки Григорій Ткаченко, який усе життя займається вирощуванням картоплі на Чернігівщині, називає цьогорічний урожай посереднім.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Італійський інститут біонаук та біоресурсів CNR-IBBR відкрив в Умбрії один із найбільших у світі генетичних банків оливок під назвою Domus Olearia.

«Контінентал Фармерз Груп» провела збір 30% посівних площ картоплі, під яку цього року відвели 2 тис. га.

Виробництво картоплі в Україні поточного року очікується на рівні 12,5 млн т. Це менше, ніж торік, проте дефіциту продукту не буде.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.