На Волині посилять наукову роботу в галузі картоплярства.
Це передбачає грантовий проєкт «Volyn Smart Agro Cluster — економічний розвиток сільських територій», підготовлений у межах співпраці ФГ «Еко-Тур», кафедри агрономії Луцького національного технічного університету (ЛНТУ) та ГО Інститут дорадництва «Чисте довкілля», повідомляє пресслужба навчального закладу.
Зазначається, що проєкт фінансуватиметься в межах грантової програми «Партнерство задля відновлення» (ПРООН) урядом Швеції та передбачає, зокрема, створення на базі ЛНТУ біотехнологічної лабораторії із меристемного сортопоновлення насіння картоплі з метою забезпечення високопродуктивним матеріалом місцевих фермерів.
«Функціонування лабораторії з повним комплексом виробництва добазового безвірусного матеріалу картоплі (мінібульб) розширює можливості наших студентів освоїти сучасні біотехнології оздоровлення насіннєвого матеріалу, використання інструментів генетики та селекції, а також надає можливості участі в реальному високотехнологічному процесі розвитку галузі насінництва», — зазначили в університеті.
І додали, що вирощування картоплі є важливим складником агробізнесу Волині, включно з апробацією та розмноженням високоякісного насіннєвого матеріалу.
Проте в картопляному агровиробництві існує фізіологічна проблема виродження картоплі, яка полягає у втраті сортових якостей, що призводить до зменшення врожайності, деформації бульб та зниження їхньої стійкості до хвороб. Тому у ФГ «Еко-Тур» щорічно апробовуються десятки нових сортів картоплі, які вирощуються на експериментальних ділянках, а кращі з них розмножуються та покращують продуктивний потенціал картоплярства усієї України.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Волині відбувся День поля «POTATO UKRAINE — 2026», який став фінальною подією ініціативи «Volyn Smart Agro Cluster — економічний розвиток сільських територій». Захід об’єднав понад 100 фермерів, виробників картоплі, науковців, представників бізнесу, громад та партнерських організацій.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Аномальна спека знизила врожайність картоплі, однак говорити про падіння врожаю на 30% наразі передчасно.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Науковці окреслили критерії, за яких озимі культури після зимових пошкоджень доцільно пересівати.