Агроекологічна інтенсифікація поєднала науку та виробничий процес. Кейс проєкту ECOtwins

20 грудня 2024, 06:05 414

Агроекологічна інтенсифікація — це інноваційний підхід до сільського господарства, який поєднує продуктивність із турботою про довкілля. Як збільшити врожаї без виснаження ґрунтів? Як скоротити використання хімічних добрив і пестицидів, водночас зберігаючи стабільний дохід для фермерів?

Про можливості та практичні рішення, а також місце науки ми говоримо з керівником міжнародного проєкту ECOtwins, доктором сільськогосподарських наук, професором Оксаною Тонхою.


Розкажіть про проєкт ECOtwins. Хто до нього залучений, яка мета і завдання?

Оксана Тонха: Проєкт об’єднує в консорціумі чотири європейські університети та один науково-виробничий центр. Серед них — флагман агробіологічної освіти і науки країни — Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Головна мета проєкту відображена в розширеній назві: «Розвиток дослідницького потенціалу та підвищення кваліфікації і навичок групи дослідників НУБіП (Україна) з агроекологічної інтенсифікації галузі рослинництва». Іншими словами, передбачається два напрями. З одного боку, європейські університети діляться з нами знаннями та методиками, які ми потім впроваджуємо в науковій та виробничій сфері. З іншого — проводяться польові досліди інноваційних екологічних технологій підвищення врожайності певних культур.

Чим він цікавий? Кожна установа є носієм унікальних знань з певного аспекту. Шведський університет надає консультативні послуги з підготовки та оцінки біостимуляторів. Університет Копенгагена надає методологію та паралельно з нами проводить польові дослідження. Школа міжнародної комерції (Іспанія) оцінює наші технології за екологічним впливом, продукуванням та утилізацією відходів та вуглецевим слідом. Виробничий центр «Форель» надає нам власні біостимулянти на основі рибного гідролізанту. НУБіП же в консорціумі виконує роль координатора. Наші вчені отримують безцінний досвід інтеграції у європейський дослідний простір.

Які досліди вже провели? Чи виправдалися очікування?

Оксана Тонха: Польові дослідження виконуються паралельно в двох країнах — Україні та Данії — за єдиною схемою. Ми маємо два основних об’єкти — сумісні посіви бобових та злакових зернових культур, вплив біостимулянтів на їхні ростові процеси, продуктивність і врожайність. 2023 року ми заклали дослід з вивчення впливу різних біостимулянтів на продуктивність сумісних посівів ячменю та гороху за органічних технологій вирощування.

Як альтернатива монокультурному землеробству система сумісних посівів (інтеркропінгу) передбачає сусіднє вирощування декількох видів рослин протягом одного сезону на одному полі. Змішані та сумісні посіви застосовують з метою економії площі та ресурсів, забезпечення прибутку в разі низької врожайності основної культури, боротьби зі шкідниками, зниження забур’яненості, насичення ґрунту поживними речовинами та з інших причин.

Ми досліджували поліпшувачі ґрунту — біочар і вермикомпост, а по вегетації застосовували стимулянти біологічного походження — екстракти гумусу, компосту, водоростей тощо.

2024 року ми започаткували новий дослід із внесенням органічних поліпшувачів без та в комбінації з мінеральними добривами і додали до переліку культур боби. За попередніми результатами, біостимулянти суттєво покращують біорізноманіття, яке матиме позитивний вплив і на наступні культури сівозміни.


Як агроекологічну інтенсифікацію використати фермерам? Кілька практичних порад — на що звернути увагу.

Оксана Тонха: Результати можуть бути корисними аграріям, що планують переходити саме на органічне землеробство. Для більшості фермерів перші кроки можуть будуть складними. Відмова від пестицидів призведе до зменшення врожаїв через забур’яненість, ураженість хворобами та шкідниками, а відмова від мінеральних добрив обмежить потенціал урожайності. Але це короткостроковий ефект.

Упровадження сумісних посівів дозволить отримати вищий сумарний урожай, ніж за вирощування культур окремо. Тут варто завчасно потурбуватись про розділення зернової маси або використання суміші. Якщо фермер має можливість використовувати суміш у своєму господарстві, то це очевидна вигода — отримуєте чисту продукцію з підвищеним вмістом білка (завдяки азотфіксації), а поле залишається без бур’янів.

Щодо біостимулянтів, то вони мають своє застосування в усіх типах технологій: підвищують урожайність культур, допомагають краще переносити стресові чинники і підвищують якість продукції.

Розкажіть про наукову співпрацю з міжнародними партнерами. Чи впроваджують ці інновації в Європі?

Оксана Тонха: В Європі є чимало дослідних програм, спрямованих на підвищення біорізноманіття. Одним із напрямів є сумісні посіви, а отже робимо висновок, що це актуально.

Відповідно до глобальних цілей є мета досягти 10% площі земель під органічне виробництво, тому дослідники шукають способи підвищення продуктивності та стійкості агросистем.

Науковці університету Копенгагена останніми десятиліттями досліджують сумісні посіви, способи реалізації потенціалу культур у таких посівах і вплив на навколишнє середовище. Дані, що збирає НУБіП та Університет Копенгагена, передаються в Школу міжнародної комерції (Іспанія), де аналізуються за комплексом показників. На цій основі підбираються найкращі практики, що відповідають вимогам часу: декарбонізації та зменшенню відходів. Шведський університет забезпечує підвищення кваліфікації шляхом дорадництва та трансферу знань.

На які інновації виробникам агропродукції слід звернути увагу, з огляду на виклики воєнного стану?

Оксана Тонха: Військова агресія росії призвела до зростання цін на паливно-мастильні матеріали, погіршила логістику, зменшила використання мінеральних добрив і наробила ще багато якої шкоди. Як наслідок, кон’юнктура ринку змінилася, а такі культури як горох та ячмінь перебувають на межі рентабельності. З іншого боку, органічна продукція завжди мала вищу ціну і затребувана на європейському ринку, тому її реалізація є простішою за наявності відповідних сертифікатів.

Також зменшення норм добрив потребує активації інших джерел поживних речовин, основним з яких є ґрунт. Здоров’я ґрунту, що проявляється у мікробіологічній активності, сприяє мобілізації фосфору та перетворенню азоту на доступні форми і, як наслідок, підвищує врожайність. Біостимулянти, що підвищують ці показники, краще показують себе за органічних технологій, але й добре проявляються за інших. Ось на це я б і радила звертати увагу.

Окрім того, Україна поступово рухається до інтеграції в Європейський Союз, не є винятком і сфера сільського господарства та продовольства. На цьому шляху чимало викликів. Водночас нам потрібно буде вирішувати проблеми після завершення війни — в поствоєнній відбудові. Порад вистачить не на одне інтерв’ю.

Наука завжди була партнером для бізнесу. Які можливості співпраці відкриті саме сьогодні?

Оксана Тонха: Національний університет біоресурсів і природокористування України активно розвиває співпрацю з бізнесом, пропонуючи низку можливостей для взаємовигідного партнерства. Сьогодні наша співпраця не обмежується працевлаштуванням випускників та наданням баз практик для студентів. Бізнес через ради роботодавців інтегрований і реально впливає на підготовку фахівців, пропонує потрібні знання та дисципліни, є ментором на виробництві для студентів, бере активну участь у створенні відповідного освітнього середовища з провідних зразків техніки і технологій, бере участь у дослідженнях, замовляє науковий супровід та консультування тощо.

У жовтні ми провели другий форум «Science, Education and Business – 2024» (SEB-2024), де понад 200 представників компаній обговорювали, ділилися досвідом успішної співпраці, стратегували над ефективними механізмами партнерства для повоєнної відбудови України, реалізації євроінтеграційних процесів.

З кожним роком співпраця міцнішає. Сільськогосподарське виробництво стає технологічнішим, інтегрованішим, ємнішим, залишаючись домінантою в економіці України. З усіма підприємцями та підприємствами ми знаходимо точки дотику, вибудовуємо взаємовигідну співпрацю.

Дякую за розмову!


Світлана Яценко, AgroPortal.ua