«Як виглядає ніч на фермі? Не повірите — гамірно», — після пережитого шоку Ярослав вже дозволяє собі пожартувати.
Ферма мобілізувалася одразу після прогнозних повідомлень про можливі заморозки, особливо після того як у сусідніх областях випав сніг.
Навколо ділянок розклали десятки вогнищ. Запас дров завжди тримають великий. Знали, що гранична температура, яку цвіт лохини витримує, складає -2,2°С. Прогноз передбачав від 0°С опівночі до -2°С о третій ночі. Але 11 травня вже о 1-й годині ночі було -3°С.
«І ми усвідомили, що сезон 2017 року тут же для нас може і закінчитися повним провалом», — каже Ярослав.
Надія була на вплив диму, який здатен знизити температуру на 1-2°С. Щоб отримати чимбільше «правильного» диму, котрий стелився би ближче до землі, віртуозно присипали вогонь мокрою соломою.
Ярослав спортсмен-аматор, захоплюється бігом на довгі дистанції, щоправда, марафон офіційно досі не зміг подолати, перша спроба була восени на Wizzair Kyiv Maraphon. Через дощ довелося зійти на 35-му км. Але у ту фатальну ніч його гаджети зафіксували: загалом пройшов 38 кілометрів!
«Досі не знаю, як це вийшло. Просто мусив обходити всі вогнища. І у нас вийшло — збили температуру на півтора градуси. Хочеться сподіватися, що заморозок не зашкодив рослинам і ми перемогли у випробуванні, яке нам влаштувала сувора весна. Принаймні, цвітіння триває», — каже він.
На жаль, у саду не вдалося врятувати персики та абрикоси.
Днями молодий фермер вперше виступав перед колегами-інноваторами, яких зібрала платформа розвитку агробізнесу AgroTalks. І, каже, після всіх хвилювань зробив висновок: «Ця весна зайвий раз показала, що не треба кидатися у фермерство, якщо ви не готові віддатися цій роботі на 120%. У ягідництві треба все постійно планувати, максимально готуватися до ризиків, яких буде все більше. Який вихід? Будувати тунельні теплиці, випробовувати нові інструменти в роботі, усі сили вкладати в оптимальне управління полем. Тільки у жодному разі не впадати у відчай», — додає господар.
У ягідництві потрібно вміти абсолютно все: бути і технологом, і психологом, і агрономом, і програмістом. Це найдинамічніша галузь, і в ній найцікавіше, переконаний фермер.
Вирощування, навіть найтяжче, Ярослав вважає лише початком, навіть не половиною всього процесу. Освоює переробку, займається креативним збутом продукції через соцмережі. Саме там легко знайти «Озеряну».

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Ціни на лохину в сезоні 2026 року досить низькі — близько 100 грн/кг на гурті, уроздріб — 200 грн/кг.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.